ІНТЕРНАЛІЗАЦІЯ МОРАЛЬНИХ НОРМ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНОЇ САМООЦІНКИ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2787-5137-2023-2-12

Ключові слова:

молодший шкільний вік, моральна самооцінка, інтерналізація моральних норм, моральні еталони, моральне виховання, моральна позиція

Анотація

Вступ. Зростання ролі моралі в суспільних взаєминах та особистісних стосунках у всіх сферах життя українського суспільства є основним показником морального, духовного й соціального відродження нашої нації та вимагає нових підходів до організації та психолого-педагогічного забезпечення морального виховання покоління, що підростає. Саме тому проблеми, пов’язані з моральним розвитком на ранніх етапах онтогенезу, набувають у наш час особливої значущості. Процес усвідомлення дітьми моральних норм вимагає цілеспрямованого особистісного підходу, де важливу роль відіграє рівень моральної самооцінки, яка впливає на характер їх стосунків з оточуючими та стимулює моральний вибір у повсякденних життєвих ситуаціях. Значущість зазначеної проблеми та неузгодженість уявлень у педагогічній та віковій психології щодо особливостей процесу інтерналізації моральних норм і формування моральної самооцінки в молодших школярів, невизначеність конкретних чинників, які впливають на формування моральної самооцінки в дитячому віці, зумовило вибір нашого наукового дослідження. Мета – висвітлення результатів теоретичного та емпіричного дослідження психологічних особливостей моральної самооцінки молодших школярів і встановлення впливу інтерналізації моральних норм на формування стійкої та адекватної моральної самооцінки в молодшому шкільному віці. Результати. Встановлено, що моральна самооцінка є результатом оцінювання особистістю себе як суб’єкта діяльності та спілкування на основі засвоєних моральних норм, ідеалів і в результаті моральної ідентифікації та самоідентифікації з наявно існуючим образом позитивних або негативних моральних еталонів. Охарактеризовано основні чинники становлення моральної самооцінки в учнів початкових класів: адекватне оцінювання референтними дорослими моральних аспектів їх поведінки та заохочення педагогом морального самооцінювання в умовах діяльності та спілкування. З’ясовано, що мотивами морального самооцінювання дитини є моральний вчинок, який позитивно характеризують значимі дорослі. Встановлено, що моральна самооцінка молодшого школяра в більшості випадків залежить від зовнішніх обставин, авторитетів чи схвалень з боку дорослих, що засвідчує визначальне значення процесу інтерналізації моральних норм у формуванні моральної самооцінки на даному етапі онтогенезу. Окреслено особливості інтерналізації моральних норм у молодшому шкільному віці та встановлено їх безпосередній вплив на процес розвитку моральної самооцінки. Виявлено, що причинами несформованості моральної самооцінки в молодшому шкільному віці є відсутність моральних еталонів самооцінювання. Доведено, що для формування в молодших школярів стійкої та адекватної моральної самооцінки педагог повинен знати психологічні особливості моральної самооцінки та закономірності її становлення й розвитку, бути морально вихованим, займати стійку моральну позицію в організації освітнього процесу та чітко усвідомлювати ті ідеали, які він культивує для дітей, і самому відповідати цим ідеалам.

Посилання

Бех І.Д. Особистість у просторі духовного розвитку : навч. посіб. Київ : Академвидав, 2012. 256 с.

Білозерська С.І. Психологічні умови розвитку моральної свідомості молодшого школяра : автореф. дис. … канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Івано-Франківськ, 2004. 20 с.

Бушай І.М. Психологічні особливості консультування дітей молодшого шкільного віку. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. С. 28–35. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/6217/Forum_Issue_10.pdf;jsessionid=2319582D6EBAC1691717F72155007365?sequence=1

Дзюбко Л.В., Шатирко Л.О. Запобігання деструктивним формам взаємодії суб’єктів освітнього простору, як умова збереження та зміцнення психічного здоров’я особистості в онтогенезі. Матеріали IV всеукраїнської науково-практичної конференції «Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві» (м. Львів, 18 жовтня 2019 року). Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. С. 82–84.

Киричок В.А. Теоретичні основи виховання моральної самосвідомості молодших школярів. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2014. Вип. 1(8). С. 316–324. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmpvd_2014_18%281%29__37

Костюк Г.С. Розвиток і виховання. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Київ : Рад. школа, 1989. С. 79–198.

Максименко С.Д. Теоретико-методологічні засади психологічного проектування, розвитку, самоздійснення особистості дитини: майбутнє нації необхідно вирішувати : наукова доповідь загальним зборам НАПН України (19 листопада 2021 р). Вісник Національної академії педагогічних наук України. № 3(2). С. 1–7. https://doi.org/10.37472/2707-305X-2021-3-2-1-5

Москаленко Л.С. Психологічні умови становлення соціального статусу молодшого школяра. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. Psychology. № 4(10). С. 31–40.

Мостова Т.Д. Особливості психологічної готовності учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа». Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12 «Психологічні науки». 2021. Вип. 14(59). С. 72–79. doi: 10.31392/NPU-nc.series12.2021.14(59).08

Павелків Р.В. Онтогенетичні аспекти морального становлення особистості. Особистість у контексті морального та професійного зростання : монографія / за ред. Р.В. Павелків, Н.В. Корчакова. Київ : Центр учбової літератури, 2019. С. 6–22.

Тимофієва М.П. Проблема комунікативних, морально-етичних чинників збереження психічного здоров’я молоді. Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. 2008. Вип. 10(27). С. 498–509.

Aquino K., Reed A. The self-importance of moral identity. Journal of Personality and Social Psychology. 2002. V. 83. Р. 1423–1440. doi: 10.1037/0022-3514.83.6.1423

Bandura A. Social learning theory of identificatori prosses. Hand book of socialization: theory and research Chicago, 1969. P. 213–262.

Kohlberg L. The psychology of moral development. San Francisco : Harper and Row, 1984. 420 p.

Ramos A., Griffin A., Neiderhiser J., Reiss D. Did I inherit my moral compass? Examining socialization and evocative mechanisms for virtuous character development. Behavior Genetics. 2019. V. 49(2). Р. 175–186. doi: 10.1007/s10519-018-09945-4

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-01

Номер

Розділ

ПСИХОЛОГІЧНІ НАУКИ