INTERNALIZATION OF MORAL NORMS AS A FACTOR IN THE FORMATION OF THE MORAL SELF-ESTEEM OF THE PRIMARY SCHOOL STUDENT

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2787-5137-2023-2-12

Keywords:

primary school age, moral self-esteem, internalization of moral norms, moral standards, moral education, and moral position

Abstract

Introduction. The growing role of morality in social and personal relations in all spheres of life of Ukrainian society is the main indicator of the moral, spiritual, and social revival of our nation and demands new approaches to organization and psychological-pedagogical support of moral education of the younger generation. That is why the problems associated with moral development at the early stages of ontogenesis gain special importance nowadays. The process of awareness of moral norms by children requires a purposeful personal approach, where the level of self-esteem plays an important role, which influences the nature of their relations with others and encourages moral choice in everyday-life situations. The importance of the mentioned problem and the lack of coordination of pedagogical and developmental psychology views concerning peculiarities of the process of moral norms internalization and formation of moral self-esteem in children’s age has prompted the choice of our scientific research. Purpose – highlighting the results of the theoretical and empirical research on psychological features of moral selfesteem of junior pupils and the influence of the internalization of moral norms on the formation of stable and adequate moral self-esteem in the primary school age. Results. It has been established that moral self-esteem is the result of personal assessment as a subject of activity and communication on the basis of learned moral norms, and ideals and as a result of moral identification and selfidentification with apparently existing positive or negative moral standards. The main factors of the formation of moral self-esteem of the pupils of the primary classes have been characterized: adequate assessment of the moral aspects of their behavior by referent adults and encouragement of moral self-esteem in conditions of activity and communication by the teacher. It has been found that the motivation for the moral self-esteem of a child is a moral act, which is positively characterized by significant adults. It has been determined that in most cases the moral self-esteem of the junior pupil depends on external circumstances, authorities, or the approval of the adults, which testifies to the decisive importance of the process of the internalization of moral norms in the formation of moral self-esteem at this stage of ontogenesis. The peculiarities of moral norms internalization in the primary school age are outlined and the direct impact on the process of moral self-esteem is established. It has been observed that the reasons for the lack of moral self-esteem in primary school age are the absence of moral standards of self-esteem. It has been proved that to form stable and adequate self-esteem in primary pupils, a teacher must know the psychological peculiarities of moral self-esteem and the patterns of its formation and development, be morally educated, take a stable moral position in the organization of the educational process, and clearly understand those ideas, which he cultivates for children and to correspond to these ideals.

References

Бех І.Д. Особистість у просторі духовного розвитку : навч. посіб. Київ : Академвидав, 2012. 256 с.

Білозерська С.І. Психологічні умови розвитку моральної свідомості молодшого школяра : автореф. дис. … канд. психол. наук : спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». Івано-Франківськ, 2004. 20 с.

Бушай І.М. Психологічні особливості консультування дітей молодшого шкільного віку. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. С. 28–35. Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/6217/Forum_Issue_10.pdf;jsessionid=2319582D6EBAC1691717F72155007365?sequence=1

Дзюбко Л.В., Шатирко Л.О. Запобігання деструктивним формам взаємодії суб’єктів освітнього простору, як умова збереження та зміцнення психічного здоров’я особистості в онтогенезі. Матеріали IV всеукраїнської науково-практичної конференції «Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві» (м. Львів, 18 жовтня 2019 року). Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. С. 82–84.

Киричок В.А. Теоретичні основи виховання моральної самосвідомості молодших школярів. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. 2014. Вип. 1(8). С. 316–324. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmpvd_2014_18%281%29__37

Костюк Г.С. Розвиток і виховання. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. Київ : Рад. школа, 1989. С. 79–198.

Максименко С.Д. Теоретико-методологічні засади психологічного проектування, розвитку, самоздійснення особистості дитини: майбутнє нації необхідно вирішувати : наукова доповідь загальним зборам НАПН України (19 листопада 2021 р). Вісник Національної академії педагогічних наук України. № 3(2). С. 1–7. https://doi.org/10.37472/2707-305X-2021-3-2-1-5

Москаленко Л.С. Психологічні умови становлення соціального статусу молодшого школяра. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. Psychology. № 4(10). С. 31–40.

Мостова Т.Д. Особливості психологічної готовності учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа». Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 12 «Психологічні науки». 2021. Вип. 14(59). С. 72–79. doi: 10.31392/NPU-nc.series12.2021.14(59).08

Павелків Р.В. Онтогенетичні аспекти морального становлення особистості. Особистість у контексті морального та професійного зростання : монографія / за ред. Р.В. Павелків, Н.В. Корчакова. Київ : Центр учбової літератури, 2019. С. 6–22.

Тимофієва М.П. Проблема комунікативних, морально-етичних чинників збереження психічного здоров’я молоді. Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. 2008. Вип. 10(27). С. 498–509.

Aquino K., Reed A. The self-importance of moral identity. Journal of Personality and Social Psychology. 2002. V. 83. Р. 1423–1440. doi: 10.1037/0022-3514.83.6.1423

Bandura A. Social learning theory of identificatori prosses. Hand book of socialization: theory and research Chicago, 1969. P. 213–262.

Kohlberg L. The psychology of moral development. San Francisco : Harper and Row, 1984. 420 p.

Ramos A., Griffin A., Neiderhiser J., Reiss D. Did I inherit my moral compass? Examining socialization and evocative mechanisms for virtuous character development. Behavior Genetics. 2019. V. 49(2). Р. 175–186. doi: 10.1007/s10519-018-09945-4

Published

2023-11-01

Issue

Section

PSYCHOLOGICAL SCIENCES