ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ: РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ

Анотація

Повномасштабна війна створює для студентської молоді тривалий контекст невизначеності, загрози та соціальної дестабілізації, що істотно впливає на показники психічного (ментального) здоров’я та особистісного розвитку. Психологічне благополуччя в сучасній науці розглядається як багатовимірний конструкт, який охоплює когнітивно-оцінний, емоційний і функціональний аспекти позитивного функціонування особистості. Теоретичною основою дослідження стали гедоністичний підхід до суб’єктивного благополуччя, обґрунтований Е. Дінер, та евдемоністична модель психологічного благополуччя К. Ріфф. У контексті воєнних викликів особливого значення набуває соціальний капітал як система соціальних зв’язків, довіри та включеності у спільноти, що може виконувати буферну функцію щодо стресогенних чинників. Метою статті є емпіричне вивчення особливостей психологічного благополуччя студентської молоді в умовах війни та визначення ролі соціального капіталу як чинника його збереження і предиктора адаптаційного потенціалу особистості. Наукова новизна. У дослідженні здійснено аналіз взаємозв’язку між показниками психологічного благополуччя і структурними компонентами соціального капіталу студентської молоді саме в умовах воєнного стану. Конкретизовано, що ресурси приватної сфери соціального капіталу більшою мірою пов’язані з екзистенційними компонентами благополуччя (особистісне зростання, цілі в житті), тоді як публічна сфера соціальних зв’язків корелює із соціально-функціональними аспектами та загальним інтегральним показником психологічного благополуччя. Висновки. Результати дослідження засвідчили переважання середнього рівня задоволеності життям і загального психологічного благополуччя при наявності групи ризику з низькими показниками. Найбільш збереженими компонентами благополуччя є цілеспрямованість і позитивні міжособистісні взаємини, тоді як автономія та управління середовищем виявилися більш вразливими до впливу воєнної невизначеності. Встановлено позитивні кореляційні зв’язки між соціальним капіталом і психологічним благополуччям, що дозволяє розглядати соціальні ресурси як значущий адаптаційний чинник у період суспільних трансформацій та обґрунтовує необхідність розвитку програм психосоціальної підтримки здобувачів вищої освіти