ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Вступ. Інклюзивна освіта в сучасних умовах визначається одним з пріоритетних напрямів реформування освітньої системи, орієнтованим на реалізацію права кожної дитини на доступ до якісної освіти незалежно від індивідуальних особливостей. Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах інклюзії актуалізується необхідністю трансформації освітнього процесу відповідно до принципів рівності, визнання різноманітності та індивідуалізації навчання. Мета дослідження полягає у теоретико-методологічному аналізі інклюзивної освіти в контексті професійної підготовки сучасного педагога, визначенні основних підходів до формування інклюзивної компетентності та окресленні напрямів удосконалення педагогічної освіти.Наукова новизна. У статті здійснено комплексний аналіз інклюзивної освіти як чинника зміни парадигми професійної діяльності педагога. Обґрунтовано необхідність інтеграції спеціальної та загальнопедагогічної підготовки, розвитку емоційної стійкості, установок на підтримку різноманітності та безперервного професійного розвитку. Розкрито значення принципів універсального дизайну навчання, формування інклюзивної культури в учнівському середовищі та командної взаємодії. Сучасний вчитель інклюзивної освіти визначений як фахівець, який поєднує професійні знання, гуманістичні цінності та готовність до роботи в міждисциплінарних командах.Висновки. Інклюзивна освіта у підготовці педагога розглядається як явище, що інтегрує гуманістичні цінності, оновлення змісту освіти та впровадження інноваційних підходів. Її реалізація ґрунтується на принципах рівності, визнання різноманітності та права кожної дитини на спільне навчання. Ефективна підготовка педагогів вимагає перегляду освітніх парадигм, розвитку інклюзивної компетентності, навичок диференційованого навчання, емоційної стійкості та співпраці в команді. Попри позитивні зрушення в Україні, актуальними залишаються питання ресурсного забезпечення, професійної готовності педагогів та стійкості інклюзивних практик. Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням моделей професійної підготовки, розвитком технологій універсального дизайну навчання та підвищенням ефективності міжвідомчої взаємодії в освітньому процесі.