РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ МУЗЕЙНОГО ТИПУ (КЕЙС НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ЗАМКИ ТЕРНОПІЛЛЯ»)

Анотація

Вступ. У статті розкрито актуальність проблеми впровадження інклюзивного підходу в різні сфери життєдіяльності, зокрема соціальну, освітню, культурну, громадський сектор тощо. Проаналізовано особливості інтеграції принципів інклюзії в заклади музейного типу (сфера культури). Зазначено специфіку інтеграції інклюзії в музейний простір, що передбачає не лише фізичний доступ та інформаційну доступність закладів, але й збереження культури, ідентичності, спільне творення культурного простору, де культивуються такі принципи, як повага, рівність, справедливість, толерантність. Мета роботи полягає в обґрунтуванні Стратегії інклюзивного розвитку закладів музейного типу на прикладі Національного заповідника «Замки Тернопілля» (далі – Національний заповідник). Стратегія спрямована на подолання бар’єрів та перешкод в отриманні доступу до туристичних об’єктів та культурних послуг Національного заповідника.Наукова новизна дослідження полягає у представленні кейсу Національного заповідника «Замки Тернопілля» щодо стратегування інклюзивного розвитку закладу музейного типу. У роботі розкрито сутність поняття «людиноцентричний дизайн» та етапи його розвитку, а також принципи людиноцентричного та універсального дизайну. Виокремлено та проаналізовано зміст основних етапів стратегування інклюзивного розвитку Національного заповідника (попередній, підготовчий, аналітичний, планувальний, реалізація та моніторинг). Увага акцентується на аналізі отриманих результатів аудиту доступності Національного заповідника, який стосувався усіх його компонентів середовища, а саме фізичної та інформаційної доступності; організаційної культури та рівня сформованості інклюзивної компетентності співробітників установи. Розроблено трирівневу шкалу інклюзивності для об’єктивної інтерпретації результатів аудиту доступності Національного заповідника, а також використано комплекс методів, серед яких авторські анкети та опитувальники.Висновки. Таким чином, на основі отриманих результатів аудиту робочою групою було укладено проєкт Стратегії, організовано його обговорення на засіданні Вченої ради Національного заповідника. Визначено термін реалізації Стратегії, який становить п’ять років (2024–2029 рр.).