КОАЛІЦІЯ 1325 ЯК СУБ’ЄКТ АДВОКАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ФОРМУВАННЯ ЛОКАЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ З ПОДОЛАННЯ ГЕНДЕРНОЇ НЕРІВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-1351/2026-1-8Ключові слова:
адвокація, соціальна політика, гендерна політика, Коаліція 1325, моніторинг, гендерний профіль громади.Анотація
Вступ. В умовах війни та сучасних суспільних трансформацій зросла роль інституцій громадянського суспільства у забезпеченні соціальної згуртованості, захисті прав людини, адвокації вразливих груп населення та формуванні ефективних механізмів взаємодії між громадою, державою і міжнародними партнерами. У цьому контексті сформовані в регіонах Коаліції 1325, набувають важливого значення в інтеграції гендерно чутливих підходів у процеси вироблення та реалізації локальних політик. Метою роботи є аналіз діяльності Коаліції 1325 як суб’єкта адвокаційної діяльності з формування локальної соціальної політики, спрямованої на подолання гендерної нерівності та визначення механізмів інтеграції гендерного підходу у практику діяльності територіальних громад під її впливом. Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході до аналізу діяльності Коаліції 1325 як суб’єкта адвокації в системі локального врядування, що дозволяє розкрити специфіку її впливу на формування соціальної політики з подолання гендерної нерівності Висновки. Адвокаційна діяльність виступає важливим інструментом впливу громадянського суспільства на процес прийняття політичних рішень органами влади. Одним із ключових інструментів реалізації адвокації на регіональному рівні виступає громадський моніторинг виконання Обласного плану дій з реалізації Резолюції Ради Безпеки ООН 1325. Моніторинг, здійснений Коаліціями 1325, доцільно розглядати не як ізольовану процедуру оцінювання, а як інтегрований компонент адвокаційної стратегії. Він забезпечує доказову основу для впливу на формування та вдосконалення локальної соціальної політики, спрямованої на подолання гендерної нерівності, а також сприяє інституціалізації принципів підзвітності, прозорості та гендерної чутливості політики. Результати моніторингу в Черкаській області дозволив розглядати Регіональну коаліцію «Черкащина 1325» як повноцінного суб’єкта впровадження, оцінки та формування регіональної гендерної політики.
Посилання
Гонюкова Л., Дупешко-Джус Ю. Нормативно-правове забезпечення гендерної політики на рівні територіальних громад в Україні: міжнародний аспект. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління. 2024. 19(1). С. 67–73. DOI: https://doi.org/10.17721/2616-9193.2024/19-12/22
Жінки. Мир. Безпека: Інформаційно-навчальний посібник з ґендерних аспектів конфліктів для фахівців соціальної сфери / Л. Г. Ковальчук та ін. Київ. 2017. 172 с. URL: https://urli.info/1rvF4
Леоненко Н. А., Тюріна Д. М. Гендерний паспорт громади: український досвід у контексті європейських практик. Вісник НУЦЗ України. .Серія. «Державне управління». 2025. Вип. 2(23). С. 208–219. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/27318
Лехолетова М., Лях Т., Спіріна Т. Алгоритм організації та проведення успішної адвокаційної кампанії із представництва інтересів. Social Work and Education. 2022. Vol. 9, No. 1. Р. 67–78. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/25661
Лях Т., Петрович В., Спірін А. Інструменти соціальної адвокації прав та інтересів вразливих груп населення. Ввічливість. Humanitas. 2022. № 3. С. 54–60. DOI: https://doi.org/10.32782/humanitas/2022.3.8
Міщенко А. Б., Пугач А. В., Громадська адвокація у структурі зовнішньої політики України. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, 2025. № 16. С. 7–23. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-745X.16.2025.344671
Покатаєв П. С. Суспільні функції адвокасі в контексті місцевого самоврядування. Держава та регіони. 2020. № 2 (70). С. 173–178. DOI https://doi.org/10.32840/1813-3401.2020.2.29
Про затвердження Методичних рекомендацій з реалізації гендерного підходу та підходу, що базується на дотриманні прав людини, на рівні територіальних громад: Наказ міністерства Соціальної політики від 27 грудня 2022 р. № 359/ Міністерство соціальної політики. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0359739-22#Text (дата звернення: 14.01.2026).
Цюприк А. Я., Грицанюк В. В. План дій ООН щодо забезпечення участі жінок у миротворчих процесах. Реалізація гендерної політики на сучасному етапі розвитку сектору безпеки і оборони: стан, проблеми, перспективи: матеріали VІ Міжнародна наук.-практ. конф., м. Хмельницький, 15 травня 2025 р. Хмельницький: НАДПСУ, 2025. С. 436–440. URL: https://urli.info/1rvGc
Caprioli M. Gendered Conflict. Journal of Peace Research. 2000. Vol. 37(1). P. 51–68. DOI: https://doi.org/10.1177/0022343300037001003
Chaney P. Civil Society and Gender Mainstreaming: Empirical Evidence and Theory-Building from Twelve Post-Conflict Countries 2005–15. World Development. 2016. Vol. 83. P. 280–294. URL: https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2016.01.010
Karyy O., Hlynskyy N., Gvozd M., Horbal N., Skowron Ł., Golec E., Artyukhova N. Gender Profiles of Local Government Heads and Economic Capacity of Territorial Communities: Evidence from Ukraine. Sustainability 2025. Vol. 17(5). URL: https://doi.org/10.3390/su17052090
Krause J., Krause W., Bränfors P. Women’s Participation in Peace Negotiations and the Durability of Peace. International Interactions. 2018. Vol. 44(6). P. 985–1016. URL: https://doi.org/10.1080/03050629.2018.1492386
Namuyonga R., Kalikola J., Kobusingye P. Role of Civil Society Organizations in Advocating for Gender Equality and Women’s Rights in Uganda. A Case Study: Uganda Women’s Network (UWONET). Metropolitan Journal Of Social And Educational Research. 2024. Vol. 4. P. 231–243. URL: https://lnk.ua/uOBHrgE3w
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
