ЗАСТОСУВАННЯ ТРАВМОІНФОРМОВАНОГО ПІДХОДУ В СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ ПІД ЧАС ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-1351/2025-1-3Ключові слова:
травмівні події, психологічна травма, соціальна робота, психологічна допомога, травмоінформований підхідАнотація
Вступ. Російсько-українська війна спричинила нові масштабні виклики, що постали перед українським суспільством. Непередбачувані й стрімкі події докорінно змінюють життя не лише суспільства загалом, а й окремих його громадян, які у власному повсякденному житті регулярно стикаються з такими явищами, як втрата життя, здоров’я, постійний стрес, тяжкі емоційні переживання, наслідком чого є значний рівень індивідуальної та колективної психологічної травматизації, який неможливо ігнорувати. Тож надання якісної і доступної психологічної допомоги всім, хто її потребує, постає як важливий пріоритет суспільства, що може бути реалізований, зокрема, фахівцями із соціальної роботи, які могли би запропонувати таку підтримку своїм клієнтам, що пережили травмівні події, як дорослим, так і дітям, спираючись на травмоінформований підхід. Мета та завдання статті – обґрунтувати можливість застосування травмоінформованого підходу в практичній діяльності фахівців із соціальної роботи, які надають допомогу дітям. Результати. У публікації наведено результати дослідження, проведеного в межах міжнародного проєкту «Травмоінформовані підходи в покращені догляду та медіація», під час якого інформантами були фахівці із соціальної роботи та психологи, що представляють соціальні служби м. Харкова й п’яти територіальних громад Харківської області. Дослідження продемонструвало, що більшість фахівців-практиків не стикалася у власній професійній діяльності з таким терміном, як «травмоінформований підхід», і нічого не змогли про нього сказати. При цьому вони мають певний досвід, як працювати з психологічними травмами, але він був пов’язаний із застосуванням інших підходів, технік, прийомів. Автор доходить висновку про важливість поширення серед фахівців, які працюють із дітьми в соціальних службах, по-перше, хоча б загальних уявлень про травмоінформований підхід, а по-друге, навичок його застосування в практичних ситуаціях.
Посилання
Суспільство, трансформоване війною : аналітична доповідь / В. Потапенко та ін. Київ : Національний інститут стратегічних досліджень, 2025. 79 с.
Бойко С. Щодо поліпшення психологічного стану населення в умовах довготривалої війни. Національний інститут стратегічних досліджень : вебсайт. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/sotsialna-polityka/polipshennyapsykholohichnoho-stanu-naselennya-v-umovakh (дата звернення 30.03.2025).
Що треба знати про посттравматичний стресовий розлад. Міністерство охорони здоров’я України : вебсайт. URL: https://moz.gov.ua/uk/scho-treba-znati-pro-posttravmatichnij-stresovij-rozlad (дата звернення 30.03.2025).
Методичні рекомендації щодо надання соціальних послуг дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Національна соціальна сервісна служба України : вебсайт. URL: https://nssu.gov.ua/dotrymanniaprav-ditei/metodychni-materialy (дата звернення 30.03.2025).
Паливода Л. І. Проблема визначення понять «психічна травма», «психологічна травма» і «травма втрати» в психологічних проекціях. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія Психологія. 2021. № 6. Т. 32(71). С. 68–72. DOI: https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.6/11
Царенко Л. Г. Особливості переживання психотравми під час воєнного конфлікту. Психологія: теорія і практика. 2019. № 1(3). С. 158–170. DOI: 10.31339/2617-9598-2019-1(3)-158-170
Гірченко О. Попередження психотравм при різних реакціях на вплив психогенних чинників. Науковий журнал «Психологічні травелоги». 2023. № 1. С. 64–76. DOI: https://doi.org/10.31891/PT-2023-1-7
Пилипенко Н. М. Психологічна допомога та підтримка постраждалим внаслідок війни в Україні. Вісник національного університету оборони України. 2022. № 6(70). С. 142–148. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-70-6-142-148
Заболотна Н. М., Ісаєвич С. І., Омелянська В. І. Трансформації прихильності під впливом психотравми. Габітус : науковий журнал з соціології та психології. 2023. Вип. 52. С. 71–75. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2023.52.12
Оксютович М. О., Сабадуха В. О. Психотравмуючий досвід дитини та особливості соціалізації при цьому. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія Психологія. 2023. № 5. Т. 34(78). С. 58–65. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.5/11
Краснокутський М. І., Овсяннікова Я. О. Психотравмуючий досвід дітей: основні етапи надання психологічної допомоги. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки. 2018. Вип. 1. Т. 2. С. 56–61.
Яцина О. Ф. Вплив війни на психічне здоров’я: ознаки травматизації психіки дітей та підлітків. Наукові перспективи. 2022. № 7(25). DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-7(25)-554-567
Гопкало Ю. Узагальнення групових форм роботи з психотравмою в осіб, які постраждали внаслідок бойових дій. Наука і освіта. 2020. № 3. 73–78. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2020-3-10
Діти і війна : монографія / В. Зливков та ін. Київ – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М. М., 2023. 221 с.
Семигіна Т., Столярик О. Соціальна робота в умовах травматизації населення внаслідок війни: практика та освіта. Проблеми та перспективи економіки та менеджменту : матеріали Міжнар. наук.-практ. Конференції, м. Черкаси, 15 серпня 2024 р. Черкаси, 2024. С. 59–63.
