ТРИВОЖНІСТЬ У ПІДЛІТКІВ З ООП: ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТА ШЛЯХИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ

Анотація

Вступ. Актуальність дослідження зумовлена поширеністю тривожності серед підлітків з особливими освітніми потребами та специфічними труднощами їхньої адаптації до інклюзивного соціального й освітнього середовища. Особливого значення набуває вивчення чинників соціальної тривожності, пов’язаних із взаємодією з однолітками, соціалізацією та психологічним благополуччям підлітків з ООП. Мета: здійснити теоретичне дослідження особливостей проявів тривожності у підлітків з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах інклюзивного навчання, а також обґрунтувати загальні психолого-педагогічні підходи до її профілактики та корекції. Методологія. У дослідженні використано теоретичні методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та систематизації наукових джерел (2012–2026 рр.) за матеріалами Google Scholar, Scopus та фахових видань з Переліку МОН України; пошук здійснено за запитами «тривожність підлітків», «особливі освітні потреби», «інклюзивна освіта», «anxiety adolescents special educational needs»; критеріями відбору слугували відповідність тематиці тривожності підлітків з ООП, а результати узагальнено методом тематичного синтезу. Наукова новизна. На основі узагальнення теоретичних підходів (З. Фройд, А. Адлер, К. Хорні, Г. Салліван, Ч. Спілбергер, Ю. Ханін, біхевіористська традиція) та результатів емпіричних досліджень тривожності в осіб з інтелектуальними порушеннями, розладами аутистичного спектра та іншими категоріями ООП запропоновано п'ятикомпонентну модель психолого-педагогічної підтримки підлітків з ООП, що охоплює створення безпечного середовища, розвиток емоційної саморегуляції, корекцію соціальної тривожності, підвищення самооцінки та психологічну просвіту дорослих. Описано феномен діагностичного маскування тривожності проявами основного порушення розвитку як чинник, що диференціює діагностичні труднощі в різних категоріях підлітків з ООП, і обґрунтовано перспективні напрями їх психолого-педагогічного супроводу. Висновки. Тривожність у підлітків з ООП є поліетіологічним феноменом, що у підлітковому віці набуває переважно соціального характеру: страх відторгнення, відчуття неповноцінності та дефіцит комунікативних навичок ускладнюють інтеграцію в інклюзивному середовищі. Діагностичною проблемою залишається феномен маскування тривоги проявами основного порушення розвитку. Ефективна підтримка має охоплювати створення безпечного освітнього середовища, розвиток емоційної саморегуляції, корекцію соціальної тривожності та психологічну просвіту батьків і педагогів.