ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ЕРГОНОМІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ЦИФРОВИХ ІНТЕРФЕЙСІВ ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

Вступ. Актуальність дослідження зумовлена активною цифровізацією освітнього процесу, поширенням дистанційного та змішаного навчання, а також необхідністю забезпечення не лише технічної доступності цифрових ресурсів, а й психологічного комфорту та безпеки здобувачів освіти. Особливої уваги потребує аналіз взаємозв’язку між характеристиками цифрового інтерфейсу, когнітивним навантаженням, відчуттям контролю, самоефективністю, психологічним комфортом та навчальною тривожністю здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Мета дослідження: теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних засад ергономічної адаптації цифрових інтерфейсів для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Наукова новизна. Запропоновано концептуальну модель взаємозв’язку «ергономічна адаптація цифрового інтерфейсу – когнітивне навантаження – відчуття контролю – психологічний комфорт – навчальна тривожність – навчальна активність». Обґрунтовано доцільність поєднання принципів цифрової доступності, універсального дизайну навчання та психолого-педагогічного супроводу в процесі створення інклюзивного цифрового освітнього середовища. Висновки. На основі аналізу наукових праць, положень універсального дизайну навчання та рекомендацій щодо цифрової доступності систематизовано основні принципи ергономічної адаптації цифрового освітнього середовища (доступність, простоту, передбачуваність, структурованість, послідовність, персоналізацію, мультимодальність та користувацький контроль). Доведено, що недостатньо адаптований інтерфейс створює додаткове когнітивне навантаження, ускладнює орієнтування, знижує відчуття компетентності та посилює емоційне напруження. Визначено практичні напрями адаптації цифрових інтерфейсів з урахуванням сенсорних, когнітивних, комунікативних та емоційно-поведінкових особливостей здобувачів освіти.