КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ У ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Статтю присвячено теоретико-методичному обґрунтуванню корекційно-розвивальних умов, що забезпечують ефективне формування інтелектуальних операцій у дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР) у контексті сучасних вимог спеціальної та інклюзивної освіти. Актуальність дослідження зумовлена посиленням ролі компетентнісного підходу, дитиноцентризму й індивідуалізації освітнього процесу, які висувають до педагогів завдання не лише компенсувати окремі порушення розвитку, а й створити оптимальні передумови для становлення пізнавальної діяльності дитини, формування її здатності до аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та класифікації. Мета – визначення й наукове обґрунтування корекційно-розвивальних чинників впливу, що забезпечують ефективне формування інтелектуальних операцій у дітей із затримкою психічного розвитку, а також у виявленні педагогічних механізмів, які сприяють підвищенню результативності цього процесу. Наукова новизна дослідження полягає у систематизації та теоретичному обґрунтуванні корекційно-розвивальних чинників формування інтелектуальних операцій у дітей із затримкою психічного розвитку, а також у уточненні педагогічних механізмів їх реалізації в умовах спеціальної та інклюзивної освіти. Висновки. У дослідженні акцентовано: діти із ЗПР характеризуються нерівномірністю розвитку когнітивної сфери, недосконалістю операціонального компонента мислення, нестійкістю уваги, недостатньою мотивацією до пізнавальної діяльності та фрагментарністю образів-уявлень. Це зумовлює деформації наочно-образного, наочно-дійового й словесно-логічного мислення, а також створює бар’єри під час оволодіння навчальними уміннями, перенесення знань у нові ситуації та виконання завдань за інструкцією чи зразком. Особливу увагу приділено характеристиці порушень перцептивної діяльності, мовленнєвої недостатності, обмеженості зорово-просторових уявлень, які зумовлюють низьку продуктивність аналітико-синтетичних операцій та слабку інтегративну функцію мислення. Авторами систематизовано результати сучасних досліджень щодо типології дітей із ЗПР залежно від рівня готовності до виконання інтелектуальних завдань, що дозволяє визначити можливості їхнього розвитку та межі зони найближчого розвитку. Наголошено, що формування інтелектуальних операцій є можливим лише за умов цілеспрямованої, науково обґрунтованої корекційно-розвивальної роботи, яка інтегрує спеціально організовану предметно-практичну, ігрову, конструктивну та символіко-моделювальну діяльність. Дослідження доводить, що саме активне залучення дітей до різних видів сенсомоторної та когнітивної діяльності сприяє розвитку образних уявлень, підвищенню гнучкості мислення й розширенню можливостей для узагальнення. Отримані результати доводять, що впровадження зазначених корекційно-розвивальних умов підвищує якість пізнавальної діяльності дітей із ЗПР, сприяє становленню цілісної структури мислення та створює педагогічні передумови для успішної адаптації здобувачів освіти в інклюзивному освітньому просторі