ЦИФРОВА ІНКЛЮЗІЯ: ДІАГНОСТИКА ПРОБЛЕМ КОРИСТУВАЧІВ ІЗ КОГНІТИВНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2787-5137-2025-1-6Ключові слова:
діагностика, цифрова доступність, когнітивні порушення, інклюзія, адаптивні технологіїАнотація
Вступ. У статті акцентовано увагу на діагностиці проблем, що виникають в цифровому середовищі у молоді та підлітків з когнітивними порушеннями. У сучасному цифровому середовищі доступ до державних та освітніх послуг дедалі частіше відбувається через онлайн-платформи. Однак для молоді з когнітивними порушеннями взаємодія з цифровими ресурсами часто залишається ускладненою через невраховані особливості їхнього сприйняття, оброблення інформації та навігації в онлайн-просторі. Попри наявність міжнародних стандартів доступності (зокрема, WCAG), значна частина державних вебресурсів залишається непристосованою для цієї категорії користувачів, що зумовлює соціальну ізоляцію та обмеження в доступі до критично важливих послуг.Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати ключові бар’єри, з якими стикається молодь із когнітивними порушеннями під час роботи з цифровими технологіями та державними вебресурсами.Автором визначено закономірності досліджуваного явища за допомогою теоретичних та емпіричних методів, що включають аналіз поведінкових реакцій під час взаємодії з цифровими платформами, психодіагностичні методи для невербальної оцінки інтелекту: Лейтер-3, PSSUQ (шкала зручності використання цифрових технологій). Стаття висвітлює основні бар’єри цифрової взаємодії для молоді з когнітивними порушеннями, серед яких: складність навігації, перевантаженість інформацією, непрозорість інтерфейсів та недостатня підтримка альтернативних способів комунікації. Визначено ключові наслідки цих бар’єрів, зокрема формування почуття некомпетентності, підвищену залежність від сторонньої допомоги та зростання рівня тривожності під час використання цифрових сервісів.Наукова новизна. Вперше здійснено комплексний аналіз цифрових бар’єрів для молоді з когнітивними порушеннями, що враховує не лише технічні аспекти доступності (згідно з WCAG), але й психологічні та поведінкові особливості взаємодії з цифровими платформами. Запропоновано інтеграцію психодіагностичних даних (Лейтер-3, PSSUQ) у процеси цифрового дизайну для прогнозування можливих бар’єрів ще на етапі проєктування сервісів. Зроблено висновок, що розвиток цифрової інклюзії потребує не лише адаптації інтерфейсів, але й комплексної системи оцінювання, яка дасть змогу прогнозувати бар’єри ще на етапі проєктування цифрових сервісів. Інтеграція отриманих діагностичних даних у процеси цифрового дизайну сприятиме створенню комфортних, доступних технологій відповідно до принципів універсального дизайну та міжнародних стандартів.
Посилання
Бородкіна І., Бородкін Г. Шляхи забезпечення доступності вебресурсів для людей з обмеженими можливостями. Імплементація європейських стандартів в українські освітні дослідження: збірник матеріалів конференції Української асоціації дослідників освіти (21 червня 2019 р.). Київ, 2019. С. 25–28.
Гуляєва Л., Головко Я., Філь Г. Освіта молоді з інвалідністю в інформаційному суспільстві: можливості соціальних медіа. Актуальні проблеми неперервної освіти в інформаційному суспільстві: збірник матер. конф. (Київ, 29–30 травня 2020). Київ, 2020. С. 259–262.
Досвід користування публічними цифровими послугами (травень–червень 2022). Моніторинговий звіт. URL: https://r2p.org.ua/page/dosvid-korystuvannya-publichnymy-czyfrovymy-poslugamy (дата звернення: 16.03.2025).
Інклюзивність та права людини на передньому краї. Доступність сервісів та інструментів електронного урядування для громадян в Україні. Підготовлено дослідницькою агенцією Info Sapiens та «ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» (ПОГ «Ресурсний центр «Безбар’єрна Україна»). 2021. URL: https://naiu.org.ua/wp-content/uploads/2021/09 (дата звернення: 16.03.2025).
Костюк О. Адаптивні інформаційно-комунікаційні технології для інклюзивної освіти дітей з обмеженими можливостями. Міжнародний журнал з новітніх технологій у навчанні (iJET). 2018. № 13 (4). С. 4–17.
Криклій О. Концепція цифрової інклюзії. Сутність, фактори, елементи. Економічні горизонти. 2022. № 3 (21). С. 62–71.
Міжнародна класифікація функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Lorenzo Billiet, Anne-Marie Denolf. 2020–2021. URL: https://www.ukrothe.eu/sites/default/files/uploads/s4-icf-mizhnarodna-klasifikaciya-funkcionuvannya-obmezhennya-zhittediyalnosti-ta-zdorovya.pdf (дата звернення: 16.03.2025).
Освіта для цифрової трансформації суспільства. Edukacja dla cyfrowej transformacji społeczeństwa / Education for digital transformation of society: монографія: у 2 т. Т. 1 / за наук. ред. В. Кременя та ін. Київ: ТОВ «Юрка Любченка», 2024. 526 с.
Сасіна І. Забезпечення інформаційної доступності для людей з когнітивними порушеннями (огляд міжнародних документів та досліджень). Inclusion and diversity. 2024. Вип. 3. С. 67–72.
Давиденко Г. Цифрова інклюзія та доступність: соціальна діджиталізація: монографія. Вінниця: ТВОРИ, 2023. 240 с.
Convention on the Rights of Persons with Disabilities. 2006. URL: https://www.ohchr.org/en/instru- ments-mechanisms/instruments/convention-rights-persons-disabilities (дата звернення: 17.03.2025).
Fajardo V., ´Avila A., Ferrer G., Tavares M.G., ´Omez A., Gern ´А. Easy-to-read texts for students with intellectual disabilities: Linguistic factors influence comprehension. J. Appl. Res. Intel. Dis. 2014. № 27. Р. 212–225. DOI: https://doi.org/10.1111/jar.12065, wiley.com/10.1111/jar.1206.
Seeman & Lewis. Cognitive Accessibility User Research. 2015. URL: http://www.w3.org/TR/2015/ WD-coga-user-research-20150115 (дата звернення: 17.03.2025).
