СТРЕСОСТІЙКІСТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ЯК КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ

Анотація

У статті проаналізовано проблему стресостійкості майбутніх спеціальних педагогів в умовах воєнного часу. Визнано, що стресостійкість є важливим компонентом професійної компетентності педагогів, здатних ефективно здійснювати педагогічну діяльність в умовах стресогенних обставин, спричинених війною. Уточнено сутність поняття «стресостійкість майбутніх спеціальних педагогів», під яким розуміють цілісну властивість особистості, що характеризується високою адаптивністю до негативних наслідків воєнного стану, а також професійно орієнтованими компетенціями й особистісними якостями, спрямованими на подолання наслідків стресових ситуацій у процесі здійснення педагогічної діяльності. Схарактеризовано адаптивність та адаптаційний потенціал особистості як важливі чинники, що ефективно впливають на процес формування стресостійкості майбутніх спеціальних педагогів. Під адаптивністю майбутніх спеціальних педагогів розуміють здатність особистості відповідати вимогам освітнього та професійного середовища: оволодіння відповідними професійними компетенціями, неперервний саморозвиток, систематичний самоаналіз, самооцінка власної педагогічної діяльності. Адаптаційний потенціал майбутніх спеціальних педагогів трактується як цілісна властивість особистості, основою якої є особистісні якості та переконання, ціннісні установки, мотиви щодо здійснення педагогічної діяльності в інклюзивному освітньому середовищі. Зазначено, що високий рівень адаптаційного потенціалу майбутніх спеціальних педагогів свідчить про сформованість їх професійної компетентності. Охарактеризовано педагогічну супервізію як ефективний метод профілактики професійного вигорання, що спрямований на професійний та особистісний розвиток педагога щодо формування його стресостійкості в умовах воєнного часу.