ГЕНДЕРНО ОРІЄНТОВАНЕ КАР’ЄРНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЖІНОК

Анотація

Вступ. Сучасний ринок кар’єрного консультування в Україні часто залишається гендерно нейтральним, що призводить до ігнорування дискримінації за ознакою статі та закріплення нерівності. Традиційні методики, орієнтовані на андроцентричну модель «ідеального працівника», виявляються малоефективними для вразливих категорій населення, зокрема жінок із дітьми та жінок, які постраждали від гендерно зумовленого насильства (ГЗН). Стаття актуалізує проблему необхідності переходу від технічного кар’єрного консультування до комплексної стратегії економічного емпауерменту жінок, де фінансова незалежність розглядається як фундаментальний фактор безпеки та соціальної реабілітації жінки. Мета роботи. Обґрунтувати необхідність впровадження гендерного підходу в систему підготовки кар’єрних радниць та радників як ключової умови успішної професійної ресоціалізації жінок, що мають досвід ГЗН або перебувають у складних життєвих обставинах, на прикладі кейса проєкту «Розірви коло». Наукова новизна. У статті вперше на прикладі конкретного тренінгового кейса для консультантської спільноти Хабу «Розірви коло» описано методологію інтеграції гендерної оптики в технологію кар’єрного супроводу. Авторська розробка базується на деконструкції ідеї виключно індивідуальної відповідальності за успіх та перегляді поняття кар’єрної перерви у контексті неоплачуваної доглядової праці. Обґрунтовано роль лінгвістичної репрезентації (фемінітивів) та легітимізації доглядової праці як інструментів відновлення суб’єктності жінки у професійному дискурсі. Висновки. Доведено, що гендерна компетентність кар’єрних консультанток і консультантів дозволяє ідентифікувати приховані бар’єри (скляна стеля, липка підлога, штраф за материнство) та пропонувати реалістичні траєкторії розвитку для жінок, які прагнуть повернутися на ринок праці. Успішна ресоціалізація постраждалих від насильства жінок можлива лише за умови розуміння фаховою спільнотою соціального контексту та відмови від віктимізуючої лексики. Перспективи подальших досліджень полягають у впровадженні цих стандартів у роботу державних центрів зайнятості для створення запобіжників проти економічної залежності та насильства.