СОЦІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСТВА В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 1920-Х РОКІВ

Анотація

Вступ. Соціальні трансформації в Радянській Україні 1920-х років пов’язані з більшовицькою окупацією та встановленням режиму, який радикально змінив роль держави в економіці, формах власності та культурному дискурсі, впливаючи на повсякденне життя населення. Ці процеси особливо яскраво проявилися в освітній сфері, зокрема у вищій освіті, де пролетарізація вишів, чистки за соціальним походженням та перевірки студентів обмежували доступ до освіти й формували нові механізми соціальної стратифікації. Студентство як верства суспільства відображало ключові конфлікти ідентифікації та адаптацію до радянських норм, що робить аналіз його соціального становища інструментом для розуміння ширших трансформацій українського соціуму під час радянізації. У контексті соціальної роботи це дозволяє розкрити механізми ідеологічної маніпуляції свідомістю, які використовувалися для придушення опору та інтеграції індивідів у тоталітарну систему. Такі практики актуальні для сучасної соціальної реабілітації, оскільки пояснюють ностальгію за комуністичним минулим і опір інноваціям у період суспільних змін, властиві певним групам населення в Україні. Історіографія теми фрагментарна, з домінуванням радянських наративів, що обмежує вивчення повсякденних практик опору та адаптації. Нові дослідження заповнюють ці прогалини, сприяючи глибшому розумінню формування інтелігенції в репресивних умовах і розробці ефективних стратегій соціальної роботи з групами, травмованими тоталітарним досвідом. Комуністична доктрина проголошувала створення безкласового суспільства, заснованого на принципах універсальної рівності та вільного від майнових і соціальних конфліктів життя. За допомогою державного тиску та тотальної масової пропаганди партійне керівництво намагалося переконати українців у тому, що таке суспільство не лише є метою далекого майбутнього, а й уже реалізовано в межах Радянського Союзу. В реалізації цього завдання вагома роль відводилася саме інтелігенції, особливо гуманітарній, тому підготовка фахівців у закладах вищої освіти мала на меті сформувати «нову радянську інтелігенцію», лояльну до влади і готову просувати комуністичну ідеологію в соціум. Мета роботи полягає у вивченні внутрішньої соціальної політики комуністичного режиму в період формування сталінізму в Україні через призму повсякденних умов життя та навчання студентів вищих навчальних закладів як індикаторів суспільних трансформацій. Висновки. Результати дослідження включають реконструкцію соціального становища українського студентства в Радянській Україні 1920-х років. На основі аналізу правового регулювання соціальної політики визначено її роль у системі репресивних практик більшовицької влади, а також ключові принципи державного втручання у життя цієї соціальної групи. Отримані висновки розкривають механізми соціальної стратифікації та ідеологічної адаптації, що актуальні для сучасної соціальної роботи з групами, які переживають травму тоталітарного минулого, сприяючи розробці стратегій реабілітації та інтеграції.