КАНІСТЕРАПІЯ У РОБОТІ З УЧАСНИКАМИ БОЙОВИХ ДІЙ З ПТСР

Анотація

Вступ. Стаття присвячена проблемі посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у військовослужбовців і ветеранів, а також пошуку ефективних підходів до їх соціально-психологічної реабілітації. Узагальнено сучасні уявлення про клінічні прояви, чинники ризику та коморбідні стани при ПТСР, окреслено відмінності між ПТСР і гострим стресовим розладом. Окрему увагу приділено питанням діагностики, зокрема використанню валідованих інструментів – PC-PTSD-5, CAPS-5, PCL-5 та C-SSRS для оцінювання симптомів і суїцидального ризику. Показано, що наслідки травматичного досвіду істотно впливають на якість життя, соціальне та професійне функціонування ветеранів і членів їхніх родин, а труднощі реінтеграції можуть зберігатися протягом десятиліть після завершення бойових дій. На основі аналізу зарубіжного досвіду США, Ізраїлю та Німеччини обґрунтовано доцільність упровадження інноваційних додаткових втручань, зокрема каністерапії та інших форм взаємодії людини і тварини як допоміжного засобу лікування ПТСР. Показано їх потенціал у зниженні вираженості симптомів, зменшенні соціальної ізоляції, підтримці мотивації до лікування та подоланні стигматизації психотерапевтичної допомоги у військовому середовищі. Наголошено на необхідності формування системної культури турботи про психічне здоров’я військових, розвитку програм реінтеграції, підтримки родин та дітей війни. Результати дослідження можуть бути використані під час розроблення комплексних реабілітаційних програм для військовослужбовців з ПТСР, удосконалення клінічних протоколів діагностики та психотерапевтичної допомоги, а також упровадження втручань за участю тварин у практику соціально-психологічної підтримки ветеранів.