СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Анотація

Вступ. Дослідження емоційного інтелекту набуває дедалі більшої актуальності, особливо в контексті професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Сучасна система освіти повинна не лише передавати знання, а й сприяти розвитку емоційної компетентності, що є необхідною умовою ефективної взаємодії з клієнтами. Уміння розпізнавати, регулювати та конструктивно виражати емоції є критично важливим для успішної роботи в соціальній сфері. Метою роботи є аналіз соціально-педагогічних підходів до розвитку емоційного інтелекту майбутніх соціальних працівників, визначення його ролі в професійній діяльності та обґрунтування педагогічних умов його формування. Наукова новизна. У статті узагальнено сучасні підходи до розвитку емоційного інтелекту в соціальній сфері, розглядаючи концепції Д. Гоулмана, А. Реана та інших науковців. Особливий акцент зроблено на вивченні механізмів емоційної саморегуляції, які допомагають майбутнім соціальним працівникам зберігати професійну стійкість у стресових ситуаціях. Крім того, обґрунтовано необхідність упровадження програми розвитку емоційного інтелекту для студентів Хмельницького національного університету спеціальності 231 «Соціальна робота». Ця програма спрямована на формування емоційної грамотності, що допоможе студентам точно розпізнавати та інтерпретувати як власні емоції, так й емоції інших людей. Також вона сприятиме розвитку їхніх професійних компетентностей у роботі з різними категоріями клієнтів, формуванню глибшого розуміння емоційних станів і потреб клієнтів, стимулюванню конструктивного емоційного вираження та забезпеченню здатності підтримувати емоційну рівновагу в будь-яких ситуаціях. Висновки. Результати статті свідчать, що високий рівень емоційного інтелекту дає змогу майбутнім соціальним працівникам долати емоційні труднощі, ефективно взаємодіяти з вразливими категоріями населення та мінімізувати ризики професійного вигорання. Запропоновані освітні підходи та практичні методики сприяють розвитку емоційної компетентності, що є важливим чинником професійного становлення майбутніх фахівців.