ВПЛИВ СТАНУ ЗДОРОВ’Я НА ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ: ІНКЛЮЗІЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ ПЛАТФОРМ

Анотація

Вступ. У статті здійснено аналіз трансформації освітнього ландшафту під впливом пандемії та військових дій в Україні, що зумовило перехід до онлайн-навчання. Розглядається роль цифрових платформ у доступі до освіти для осіб із хронічними захворюваннями та особливими потребами, а також виклики «цифрового розриву», спричинені недоступним дизайном середовища. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування впливу різних станів здоров’я на ефективність онлайн-навчання та систематизація освітніх бар’єрів відповідно до міжнародних стандартів класифікації хвороб (МКХ-11) для розробки рекомендацій з інклюзивного дизайну. Наукова новизна полягає у систематизації освітніх бар’єрів згідно з кодами МКХ-11 (зокрема 9D90, 6A00, 6B40), що стане державним стандартом в Україні з 2027 року. Розроблено класифікаційну таблицю впливу конкретних нозологій на процес навчання. Висновки. Дослідження висвітлює специфічні бар’єри: для здобувачів із порушеннями зору – несумісність матеріалів зі скрінрідерами; для осіб із вадами слуху – пріоритет аудіопотоку над відео; для нейрорізноманітних здобувачів (СДУГ, дислексія) – високе когнітивне навантаження та складну навігацію. Встановлено, що ШІ-інструменти можуть спричиняти «когнітивне розвантаження», що за умови пасивного споживання шкодить критичному мисленню. Для осіб із руховими порушеннями та хронічними станами онлайн-формат надає необхідну гнучкість, проте вимагає адаптації цифрових інтерфейсів та подолання соціальної стигматизації. Доведено, що вирішенням проблем є впровадження принципів універсального дизайну для навчання (УДН) та стандартів WCAG на етапі розробки платформ. Рекомендовано інтегрувати адаптивні технології ШІ, забезпечувати підтримку психічного здоров’я, підвищувати кваліфікацію персоналу та проводити регулярні аудити цифрової доступності.