ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ

Анотація

Вступ. Охорона праці та безпека життєдіяльності в умовах інклюзії є надзвичайно актуальним напрямом сучасної соціальної політики та трудової діяльності, оскільки забезпечення рівних прав і можливостей для всіх громадян, включаючи людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, є одним із ключових завдань сталого розвитку суспільства. Мета статті - дослідження сучасних підходів та практик забезпечення безпечних умов праці для осіб з особливими потребами, аналіз існуючих нормативно-правових актів та рекомендацій, а також розробка пропозицій щодо вдосконалення системи охорони праці в інклюзивному середовищі. Наукова новизна. В умовах сьогодення забезпечення доступного середовища у соціумі, рівних прав й можливостей для всіх членів суспільства, а також осіб з особливими потребами, осіб з числа маломобільних груп населення, є одним із ключових завдань сталого розвитку суспільства. У зв’язку з цим дослідження питань охорони праці в контексті інклюзивного середовища набуває особливого значення як у законодавчій, так і в практичній площині. Висновки. Інклюзивне середовище передбачає створення умов, які б відповідали фізичним, психологічним та соціальним потребам усіх працівників незалежно від їхніх фізичних можливостей. Це вимагає адаптації робочих місць, навчальних закладів, громадських просторів та транспортної інфраструктури відповідно до стандартів безбар’єрного доступу та принципів універсального дизайну. Особливу увагу приділено питанням адаптації трудового процесу, що включає модернізацію робочих місць, використання допоміжних технологій та навчання персоналу щодо принципів інклюзії. Європейський досвід охорони праці в умовах інклюзії ґрунтується на низці нормативно-правових актів, які регламентують права осіб з інвалідністю та інших уразливих груп на безпечні умови праці. Такі документи, як Директива Ради ЄС 2000/78/ ЄС про встановлення загальної основи рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності, Європейська стратегія щодо інвалідності 2021–2030, Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, є базовими для формування інклюзивного ринку праці. Держави-члени ЄС розробляють та впроваджують програми підтримки роботодавців, які наймають людей з інвалідністю, фінансують адаптацію робочих місць та створюють стимули для забезпечення рівних можливостей у трудовій діяльності. Крім того, у країнах ЄС активно впроваджується концепція «розумної інклюзії», яка передбачає використання сучасних цифрових технологій, таких як автоматизовані системи підтримки працівників, адаптивне програмне забезпечення та сенсорні технології для покращення умов праці осіб з обмеженими можливостями. Такі ініціативи сприяють не лише фізичному комфорту працівників, але й підвищенню їхньої продуктивності та соціальної інтеграції.