СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ЯК МОНІТОРИНГ ОЦІНКИ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУСПІЛЬСТВА

Анотація

Вступ. Ефективність прогнозного дослідження оцінюється через здатність точно передбачити майбутні події, зміни чи тенденції на основі аналізу поточної інформації. Для досягнення високої ефективності важливими є кілька аспектів: якість даних: прогнозування базується на аналізі наявних даних, тому чим точніші і актуальніші дані, тим надійнішими будуть результати; методологія прогнозування: вибір правильних моделей і методів прогнозування (статистичних, математичних, машинного навчання) є критичним для досягнення високої ефективності. Наприклад, можна використовувати методи регресії, часових рядів тощо; оцінка точності прогнозу: для того щоб оцінити ефективність прогнозу, використовуються різноманітні метрики; аналіз невизначеності: прогнозування завжди містить елемент невизначеності, тому важливо враховувати ймовірності варіантів розвитку подій та їх ризики; тестування та валідизація: прогнозні моделі повинні бути перевірені на тестових наборах даних або в реальних умовах для визначення їх ефективності в різних ситуаціях; оновлення та адаптація: у міру зміни умов середовища або нових даних прогнози повинні бути регулярно переглянуті і адаптовані до нових реалій. Ефективність прогнозного дослідження залежить від правильного підходу до цих аспектів і може значно варіюватися в залежності від сфери застосування (економіка, медицина, кліматологія тощо). Відповідно до невирішених питань, означеної проблеми дослідження, мета статті полягає у аналізі соціального прогнозування як засобу моніторингу актуальних проблем суспільства в минулому на основі передбачення в майбутньому. На основі мети дослідження, ми визначили завдання статті: 1. Проаналізувати наукову літературу з проблем соціального прогнозування. 2. Охарактеризувати основні підходи та етапи прогнозного дослідження. 3. Обґрунтувати методи прогнозного дослідження та принципи їх реалізації. Результати. Модель – аналог оригіналу. Вона повинна мати схожість з оригіналом, але не повторювати його, тому що при цьому саме моделювання втрачає сенс. Неприпустимим є і вільне моделювання; у цьому випадку воно не дає необхідного уявлення про оригінал моделі, а також не виконує своєї функції. Переваги моделювання полягають у наступному. Моделювання дозволяє отримати опис об'єкта, що моделюється, зокрема ускладнення, поліпшує і уточнююче його розуміння і представляє таку організацію інформації, яка забезпечує більш легке отримання необхідної інформації. За допомогою моделі можна відповідним чином поставити експериментальні дослідження, причому виявляється позитивний зворотний зв'язок між моделлю і експериментом, так як додаткові експерименти, що стали необхідними внаслідок більш чіткого розуміння сутності явища, призводять до уточнення моделі, поглибленню знань про це явище, до постановки нових експериментів. У соціальній роботі моделювання використовується як одна з технологій соціальної роботи – моделювання суб'єктів соціальної роботи (систем, служб, проектів, програм, процесів, моделі спеціаліста); моделювання шляхів, способів вирішення проблемних ситуацій; моделювання позитивної поведінки особистості в різних умовах соціального життя; напрямків сучасної соціальної роботи з різними цільовими групами та категоріями населення.