СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА НАШОГО ПОВСЯКДЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-1351/2023-2-7

Ключові слова:

соціальні мережі, студенти, викладачі, соціалізація

Анотація

Вступ. У сучасному світі соціальні мережі стали не лише платформою для обміну інформацією, але й невід’ємним складником нашого повсякдення. З кожним новим днем вони займають усе більше простору у нашому житті, перетворюючись на важливий інструмент взаємодії, спілкування та самовираження. У цій статті ми розглянемо різні аспекти впливу соціальних мереж на наше суспільство та особистість, визначимо їхню роль у формуванні наших думок, стереотипів та міжособистісних зв’язків. Спробуємо зрозуміти, як ці цифрові платформи впливають на наше сприйняття світу та власної ідентичності в епоху інформаційних технологій. Мета та завдання статті. Метою цієї статті є ретельний аналіз впливу соціальних мереж на сучасне суспільство та індивіда, висвітлення їхньої ролі у формуванні поглядів, соціальних зв’язків та культурного ландшафту. Зазначаючи як позитивні, так і негативні аспекти використання соціальних мереж, мета статті полягає у стимулюванні обговорення їхнього впливу на наше повсякдення та розгляді можливих шляхів покращення цього впливу. Завданням статті буде аналіз соціальних мереж як комунікаційного інструменту. Результати. Аналізуючи вплив соціальних мереж на наше повсякдення, ми встановлюємо, що ці цифрові платформи стали не лише засобом спілкування, але і важливим фактором формування суспільства. Позитивні аспекти, такі як швидкий доступ до інформації, підтримка соціальних зв’язків та спільнот, розширення можливостей самовираження, часто супроводжуються викликами, такими як збільшення ризику виникнення негативних стереотипів, вплив на психічне здоров’я, та відмова від офлайн-комунікації. Спільне вивчення цих аспектів дозволяє нам усвідомити необхідність більш відповідального підходу до використання соціальних мереж. Розвиток цифрової грамотності, стимулювання конструктивного обговорення та використання платформ для розвитку культурних та соціальних ініціатив можуть допомогти максимізувати позитивний вплив соціальних мереж. При цьому важливо пам’ятати про власну психічну та емоційну гігієну, вивчати стратегії збалансованого використання цих платформ у повсякденному житті.

Посилання

Бем С.Л. Вимір психологічної андрогінії. Журнал консультаційної та клінічної психології. 1974. С. 62–155.

Богдан М.С., Горецька О.В. Психологічні особливості спілкування залежних від соціальних мереж. Психологія і соціологія: проблеми практичного застосування. 2014. № 14. С. 25–29.

Вакуліч Т.М. Інтернет-залежність як новий вид адиктивної поведінки. Науковий часопис НПУ ім. М. Драгоманова. Серія № 12. Психологія. 2005. Вип.7 (31). С. 22–25.

Гавловський В.Д. До питання захисту персональних даних у соціальних мережах. Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). 2011. № 24. С. 252–262.

Гаркуша І.В., Кайко В.І. Психологічні аспекти та основні мотиви використання соціальних мереж. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2019. № 2 (18). С. 40–47.

Глущенко С.Д. Соціально-психологічні особливості Інтернет-адиктивної поведінки особистості. Молодь: освіта, наука, духовність : тези доповідей. Частина І. 2008. 547 с.

Данько Ю.А. Соціальні мережі як форма сучасної комунікації: плюси і мінуси. Сучасне суспільство: політичні науки, соціологічні науки, культурологічні науки. 2012. № 8. С. 179–184.

Дубчак О., Главінська Е. Cоціальні мережі як чинник десоціалізації молоді. Вісник Національного авіаційного університету. 2018. № 13. С. 18–24.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-27