РОЛЬ СІМ’Ї У ФОРМУВАННІ УЯВЛЕНЬ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ ПРО МАЙБУТНЄ ПОДРУЖНЄ ЖИТТЯ

Анотація

Вступ. У статті здійснено аналіз ролі сім’ї у соціумі, як основи психосоціального, культурно-освітнього, економічного, морально-духовного оновлення держави. У статті утверджується думка та ідея про те, що сім’я – це важливий соціальний інститут, який стоїть біля витоків та формування усіх без виключень особистостей. Висвітлено шляхи гармонізації сім’ї та дієвого підходу до її утворення, формування у молоді з інвалідністю уявлень про майбутню сім’ю. Розкрито основні дослідження, присвячені особливостям функціонування сімей, їхній структурі, а також різні підходи до розуміння сім’ї та шлюбу. Мета. Здійснити аналіз та визначити роль сім’ї у розвитку молоді з інвалідністю як важливої психологічної складової життєдіяльності суспільства, а також довести, що одна з важливих психологічних функцій сім’ї – це підготовка та виховання наступних поколінь, так як роль батьківства має соціокультурну природу і охоплює систему визначених культурою та суспільством норм та цінностей, що визначають розподіл між батьками обов’язків чи функцій опіки за дітьми і, обов’язково, їх виховання в сім’ї; регулюють зміст та характеристики ролей, моделей і шаблонів рольової поведінки. Виділено основні характеристики та ознаки сім’ї як малої соціальної групи, тобто обов’язковість інтегральних психологічних чинників (інтереси сім’ї, суспільна думка, психологічний клімат тощо.), які виникають та зміцнюються з зародженням та розвитком сім’ї; існування визначальних параметрів сім’ї, тобто групи як єдиного цілого. Здійснено аналіз значення сім’ї і, особливо, сімейного виховання у формуванні особистості дитини, тим паче з інвалідністю. Зазначено, що сім’я на сучасному етапі розвитку суспільства – гостро потребує різносторонньої допомоги: матеріальної, психологічної, культурологічної тощо. Результати. У статті визначено та запропоновано важливі шляхи покращення виховних впливів та зміцнення сучасної сім’ї. Підготовка молоді до подружнього життя має здійснюватися на всіх етапах його вікового розвитку і бути невіддільною від загальних проблем виховання.