PSYCHOLOGICAL DIRECTIONS AND CONDITIONS OF THE FORMATION OF LANGUAGE AWARENESS AMONG YOUNG MEN AND GIRLS

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/inclusion-society-2022-2-8

Keywords:

language, consciousness, psychological conditions, personality, language consciousness

Abstract

The article emphasizes the interdependence between language and civic competence: language and its manifestation in consciousness (language consciousness) is one of the decisive factors in the formation of national consciousness. It has been proven that language, language consciousness plays the most important role in realizing the individuality of the people. Therefore, the priority educational task in the institution of higher education is the preparation of students for active professional activity in today’s conditions. The conditions for the formation of students’ language awareness were determined and methodical recommendations were given for conducting work in this direction. The basis of modern language education is personally oriented, student-centered learning, which determines the personal development of the student as a national-linguistic personality, the development of his individual abilities and the formation of lifelong competences through the formation of linguistic consciousness. Forming the civic competence of students on the basis of language awareness, we must, first of all, optimize the forms, methods and means of education aimed at the development of the national language personality, the bearer of the national language picture of the world, future highly cultured professional citizens with highly developed language awareness on moral and spiritual grounds, legal, democratic principles, which are the key to the development of the Ukrainian state and its entry into the European community.

References

Выготский Л. С. Собрание сочинений: в 6 т. Т. 1. Вопросы теории и истории психологии / под ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевского. Х, 1982.

Навчальні програми для 10-11 класів. Українська мова (рівень стандарту). URL: http://serednyaosvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv

Селігей П. Мовна свідомість: структура, типологія, виховання. Київ: Києво-Могил. акад., 2012. 118 с.

Огієнко І. Наука про рідномовні обовязки. Львів: «Фенікс», 1995. 46 с.

Ейгер Г. В., Раппорт И. Л. Язык и личность. Харьков, 1991. 234 с.

Мацько Л. Мовна особистість Тараса Григоровича Шевченка як чинник формування українських філологів [Електронний ресурс]. Волинь філологічна: текст і контекст. 2013. Вип. 15. С. 174-190. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2013_15_22 ст. 177.

Мамчур Л. Перспективність і наступність у формуванні комунікативної компетентності учнів основної школи: [монографія]. Умань: Видавець «Сочінський», 2012. 449 с.

Селіванова О. Мовленнєвий вплив в комунікативній взаємодії. Психолінгвістика. 2012. Вип. 10. С. 223-229.

Шапар В. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків:ПРАПОР, 2005. 486 с.

Ковальова Т. В. Мовний компонент національної самосвідомості як визначальний чинник мовної політики держави. Публічне управління: теорія та практика: Зб. наук. пр. Асоціації докторів наук з державного управління. Харків : Вид-во “ДокНаукДержУпр”, 2010. № 3–4. 432 с. С. 161-165.

Савчин М. В., Василенко Л. П., Вікова психологія: навчальний посібник. Київ: «Академвидав», 2006. 356 с.

Симоненко Т. Формування національно-мовної особистості на уроках української мови в 5-7 класах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська мова)» Київ, 2000. 32 с.

Published

2022-12-09

Issue

Section

PSYCHOLOGICAL SCIENCES