FEATURES AFFECTING THE MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF AFFECTED PERSONS: DATA ANALYSIS AND PRACTICAL RECOMMENDATIONS

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2787-5137-2024-2-11

Keywords:

medical and psychological support, affected individuals, psychological factors, medical factors, psychosocial support, stress, anxiety

Abstract

Emergencies and wars create a wide range of problems experienced at the individual, family, community, and societal levels. At each level, emergencies erode typically protective supports, increase the risks of various issues, and tend to exacerbate existing problems of social injustice and inequality. The stress resulting from war induces grief, fear, anxiety, guilt, shame, and hopelessness, which overwhelm individuals’ ability to cope with difficulties. Prolonged significant stress harms child development, increases the risk of physical or mental health issues, and may contribute to educational difficulties later in life. The term “medical and psychological support” refers to any type of local or external support aimed at protecting or enhancing psychosocial well-being or preventing and treating mental health disorders. The objective of this work is to identify and analyze the factors affecting medical and psychological support for affected individuals and to develop practical recommendations for optimizing these processes. For the first time, the key psychological and medical factors affecting the effectiveness of support have been systematized, and practical recommendations for medical and psychological professionals have been developed. The use of modern methods for assessing the psychological state of affected individuals allows for more precise monitoring of their condition and timely response to changes, which helps reduce the level of professional burnout among staff. Effective medical and psychological support requires the integration of medical and psychological services and coordination among specialists. Special attention should be given to at-risk groups, particularly those who have suffered physical and psychological trauma during the war. Specialized training and professional development of staff are essential for ensuring a high level of support. The use of modern diagnostic methods contributes to the development of individualized treatment plans. Implemented recommendations for reducing professional burnout ensure the long-term effectiveness of medical and psychological support, while practical recommendations improve the quality of assistance provided to the affected individuals.

References

Адміністративна інструкція УВКБ ООН з програмування громадського здоров’я та глобальна стратегія громадського здоров’я УВКБ ООН на 2021–2025 роки. URL: https://www.unhcr.org/ua/ (дата звернення: 20.07.2024).

Алещенко В.І. Характеристика бойового стресу й основні симптоми бойових психічних травм. Вісник Національного університету оборони України : збірник наукових праць. Нац. ун-т оборони України ім. Івана Черняховського. Київ, 2015. Вип. 2. С. 7–13.

Благодійний фонд психологічної підтримки у кризових ситуаціях «Анкора», Укр. асоц. організац. психологів та психологів праці. Київ; Львів : Вікторія Кундельська, 2023. 58 с.

Стасюк В. Психологія локальних війн та збройних конфліктів : підручник для слухачів та студентів вищих навчальних закладів. Психологія і суспільство, 2006. С. 137–140.

Діагностика, терапія та профілактика медико-психологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах : методичні рекомендації (147.14/258.14). / уклад.: П.В. Волошин та ін. Харків : [б. в.], 2014. 79 с.

Друзь О.В., Черненко І.О. Аналіз бойової психічної травми в учасників локальних бойових дій. Медичне забезпечення антитерористичної операції: науково-організаційні та медико-соціальні аспекти : збірник наукових праць. Київ : Пріоритети, 2016. С. 168–179.

Жигайло Н., Матеюк О. Психологічний супровід військовослужбовців у зоні ведення бойових дій. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2022. Випуск 13. С. 64–70.

Жигайло Н.І. Психологія особистісного та духовного зростання лідера. Психологічний часопис. 2019. № 1. С. 57–77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psch_2019_1_6.

Лашин О.І. Функціонально-організаційна модель медичного та медико-психологічного супроводу військовослужбовців з ПТСР. Військова медицина України. 2019. Том 19, № 3. С. 122–127.

Ложкін Г.В. Психологічне супроводження діяльності військовослужбовців в екстремальних умовах : навчальний посібник. Житомир : ЖВІРЕ, 2012. 273 с.

Невмержицький В.М. Практичні аспекти здійснення психологічної підготовки військовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України. 2013. Вип. 3. С. 260–265. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2013_3_50.

Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій : методичний посібник. / Уклад.: О.М. Кокун, Н.А. Агаєв, І.О. Пішко, Н.С. Лозінська. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2015. 170 с.

Психологічний супровід незламних : методичні рекомендації по роботі з військовослужбовцями, які зазнали ампутації внаслідок бойових дій / Т.В. Карамушка, Л. Полівко, О. Вісіч та ін. Київ; Львів : Видавець Вікторія Кундельська, 2023. 60 с.

Соціально-стресові розлади (клініка, діагностика, профілактика) / за ред.: П.В. Волошина, Н.О. Марути. Харків : Строков Д.В., 2016. 335 с.

Сиропятов О Г., Шемчук О.М. Особливості медико-психологічного супроводу військовослужбовців. Український журнал військової медицини = Ukrainian journal of military medicine. 2020. Vol. 1, № 3. C. 119.

Charlson et al. New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. Lancet, 2019. 394: 240–248.

Published

2024-10-29

Issue

Section

PSYCHOLOGICAL SCIENCES