ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОГО КОМПОНЕНТУ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ

Анотація

У статті схарактеризовано основні напрями підготовки майбутніх учителів початкових класів до реалізації корекційно-розвиткового компонента: загальну підготовку, у межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки, які передбачають засвоєння та прийняття власних ціннісних орієнтацій, формування професійної позиції й усвідомлення змісту основних понять інклюзії у процесі вивчення освітнього компонента: «Інклюзивна освіта»; психолого-педагогічну підготовку, у межах опанування освітніх компонентів циклу професійної підготовки: «Організаційні засади діяльності асистента вчителя в інклюзивному класі», «Основи патопсихології та психологічного супроводу дітей з ООП»; предметну підготовку в межах опанування компетентностей реалізації корекційно-розвиткового компонента у процесі вивчення тем освітніх компонентів із циклу професійної підготовки, а саме: «Планування роботи асистента вчителя»; «Сутність процесів адаптації та модифікацій»; «Дидактично-методичне забезпечення діяльності асистента вчителя із засвоєння програмового матеріалу учнями з особливими освітніми потребами»; «Алгоритм діяльності асистента вчителя: засвоєння знань освітніх галузей дітьми з особливими освітніми потребами»; «Диференціація процесу оцінювання навчальних результатів»; «Стратегії викладання у класах з інклюзивною формою навчання»; «Реалізація корекційно-розвиткового компонента інклюзивного навчання». Сформульовано основні аспекти, які враховують у плануванні освітнього процесу та супроводу вчителі початкових класів у власній практиці з реалізації корекційно-розвиткового компонента: урахування рекомендацій щодо використання медичних, психологічних, педагогічних методів, прийомів, інструментів роботи; розвиток особистих моральних якостей у школярів класу та дитини, що отримує особливу підтримку; побудова комунікаційної стратегії та сприятливого середовища згідно з вимогами закладу освіти; формування навчальних та пізнавальних мотивацій через інтеріоризацію; розвиток і покращення вже сформованих психофізіологічних функцій, що першорядні для організації навчальної діяльності; розширення кругозору, формування здатності до усного, писемного, альтернативного мовлення молодших школярів до рівня, що надасть можливість брати активну участь в освітньому процесі, працювати з дидактичним матеріалом, комунікувати з учасниками освітнього процесу; подолання інтелектуальної, навчальної, особистої пасивності в освітньому процесі тощо.