ЗАХИСТ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ПРАВ У ДІЯЛЬНОСТІ ІВАНА ОГІЄНКА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНИХ ПЕРЕСЛІДУВАНЬ

Анотація

Вступ. У статті розглядається правозахисна діяльність Івана Огієнка (митрополита Іларіона) у контексті історичних викликів, пов’язаних із політичними переслідуваннями української мови, церкви та культури в першій половині ХХ століття. Актуальність теми зумовлена сучасними загрозами культурному суверенітету України та необхідністю формування духовного імунітету нації в умовах гібридної агресії. Мета роботи: дослідити та теоретично узагальнити правозахисну діяльність Івана Огієнка щодо захисту української мови, православної церкви та національної культури в умовах політичних переслідувань ХХ століття, а також визначити виховний потенціал його ідей для сучасної системи освіти. Методологія. У дослідженні застосовано комплекс наукових методів: історико-біографічний (для відтворення життєвого та творчого шляху Івана Огієнка в контексті політичних переслідувань); проблемно-хронологічний (для простеження еволюції його правозахисних поглядів); аналізу документів (для опрацювання першоджерел – праць мислителя, архівних матеріалів, законодавчих актів УНР); герменевтичний (для інтерпретації смислових акцентів його концепції культурного суверенітету); порівняльний (для зіставлення підходів різних дослідників); системний (для теоретичного узагальнення правозахисної діяльності як цілісного феномену). Наукова новизна. Вперше системно проаналізовано правозахисну діяльність Івана Огієнка крізь призму захисту культурних та мовних прав людини в умовах тоталітарного тиску та політичних переслідувань. Обґрунтовано, що його концепція культурного суверенітету та духовного імунітету суспільства становить цілісну правозахисну систему, яка поєднує наукову точність із непохитною патріотичною позицією. Визначено педагогічне значення спадщини мислителя для формування національно свідомої мовної особистості здобувача освіти. Висновки. Правозахисна діяльність Івана Огієнка в умовах політичних переслідувань ХХ століття була системною відповіддю на виклики денаціоналізації українського народу. Його концепція культурного суверенітету, що базується на захисті мови, церкви та історичної пам’яті, виступає дієвим механізмом формування духовного імунітету нації. Для сучасної освітньої системи України педагогічні та правозахисні погляди мислителя є теоретичним підґрунтям для розробки ефективних стратегій патріотичного виховання та захисту національного інформаційно-освітнього простору.