ЛОКУС КОНТРОЛЮ ТА МОТИВАЦІЯ ДО УСПІХУ ЯК ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

Статтю присвячено вивченню локусу контролю та мотивації до успіху як психологічних чинників розвитку соціального інтелекту здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами, що забезпечує їхню успішну соціально-психологічну адаптацію в умовах інтеграції України до Європи. Мета дослідження: емпірично вивчити локус контролю та мотивацію до успіху як психологічні чинники розвитку соціального інтелекту здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами. Уперше визначено, що локус контролю та мотивація до успіху є психологічними чинниками розвитку соціального інтелекту здобувачів вищої освіти з особливими потребами. У майже двох третіх частини досліджуваних емпірично виявлено нижчий від середнього рівень загального показника соціального інтелекту, по майже одній десятій частині – низький і середній, у шістнадцятої частини – вищий від середнього. Для досліджуваних із цими рівнями характерна відповідна здатність розуміти прагнення та невербальну й вербальну поведінкову експресію інших людей і прогнозувати їхню поведінку надалі майже в одній четвертій, в окремих, майже в одній другій чи трьох четвертих частинах взаємодій із іншими людьми. Високий рівень відсутній. У більшості досліджуваних виявлено середній рівень екстернального (однієї другої) чи інтернального (майже двох п’ятих частини) локусу контролю. У меншої кількості (по майже одній третій частині) – низькі рівні екстернального й інтернального локусу контролю. У найменшої – високі рівні екстернального (майже одна десята частина) й інтернального (одна четверта частина) локусу контролю. За допомогою зовнішніх чинників пояснюють свою поведінку досліджувані з екстернальним локусом контролю, за допомогою внутрішніх – із інтернальним. У більшої кількості досліджуваних встановлено високий (майже дві третіх частини) рівень мотивації до успіху, у меншої – середній (однієї четвертої) і низький (однієї шістнадцятої). Вищий рівень мотивації до успіху виявляє стійкіша потреба досліджуваних досягати успішного результату в соціумі. Визначений зв’язок соціального інтелекту з екстернальним локусом контролю досліджуваних є статистично значущим і прямим, із інтернальним локусом контролю та мотивацією до успіху – зворотнім.