ТРУДНОЩІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Анотація

У статті виокремлено поняття соціалізації як інтеграції особистості в суспільство, прийняття нею правил і норм взаємодії в конкретній спільноті, її становлення. Наголошено на особливій актуальності утвердження соціальної моделі та її складників у супроводі дітей з особливостями психофізичного розвитку. Проаналізовано результати вітчизняних і зарубіжних педагогічних досліджень стосовно процесу соціалізації таких дітей серед нормотипових. Звернено увагу на відсутність достатньої кількості досліджень із питань соціальної адаптації дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано зміни в нормативно-правовій базі, що передбачають супровід дітей з особливими освітніми потребами відповідно до визначеної категорії освітніх труднощів та рівня підтримки. Розглянуто соціоадаптаційні освітні труднощі та визначено їхнє місце в ієрархічній структурі освітніх труднощів. Закцентовано увагу на біопсихосоціальній моделі розвитку дитячого організму, а також необхідності комплексного підходу у вивченні й супроводі дитини з особливими освітніми потребами. Доведено, що соціоадаптаційні освітні труднощі відзначаються різноманітністю, зокрема найпоширеніші з них – дефіцит соціальної комунікації, дефіцит соціальної взаємодії та особливості прояву дезадаптивної поведінки. Детально розглянуто процес спілкування дитини з особливими освітніми потребами з позиції її соціалізації та адаптації в інклюзивному класі, схарактеризовано можливі бар’єри в процесі комунікації, що зазвичай пов’язані з порушенням мовлення дитини в різних сферах та відсутністю навичок розуміння невербальних засобів взаємодії. Схарактеризовано особливості прояву соціоадаптаційних труднощів через поведінкові прояви, що обумовлюють труднощі з адаптацією до змін та проявляються як агресія, істерика, аустимуляції, стереотипні рухи, й, подекуди, можуть бути наслідками порушення сенсорної інтеграції. Зосереджено увагу на необхідності аналізу навичок, що можуть бути ознаками труднощів у комунікативній та поведінковій сферах, а також сфері вибудовування стосунків. Зроблено висновок, що наявність соціоадаптаційних труднощів ускладнює повну адаптацію дітей з особливими освітніми потребами в середовище інклюзивного класу закладу загальної середньої освіти, зумовлює необхідність застосування цілеспрямованого корекційного впливу не лише в освітній установі, а й поза її межами.