МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У ДОРОСЛИХ ОСІБ З НАБУТОЮ ВТРАТОЮ ЗОРУ

Анотація

Вступ. Одними з найскладніших викликів сучасного українського суспільства є проблеми, пов’язані з тривогою та депресією. Особливо гострою ця проблематика постає у дорослих осіб із набутою втратою зору, у яких ризик розвитку депресивних станів у 2–3 рази перевищує показники загальної популяції. Втрата зору порушує звичний спосіб життя, призводить до обмеження автономії, змінює соціальні ролі та провокує глибоку емоційну кризу. Мета роботи: дослідити механізми формування депресивних станів у дорослих осіб внаслідок набутої втрати зору та визначення основних чинників, що впливають на процес адаптації до інвалідизації.. Наукова новизна. У статті узагальнено й систематизовано сучасні теоретичні підходи до розуміння депресивних станів при набутій втраті зору на основі когнітивної моделі А. Бека та теорії навченої безпорадності М. Селігмана. Показано специфіку когнітивних спотворень, візуально-пов’язаного дистресу, змін самооцінки та ідентичності в осіб із набутою втратою зору. Систематизовано внутрішні (вік, особистісні риси, копінг-стратегії) та зовнішні (соціальна підтримка, доступність реабілітації, ставлення оточення) чинники адаптації. Окреслено роль адаптивних та неадаптивних копінг-стратегій, а також можливості психотерапевтичних втручань і міждисциплінарного підходу в профілактиці й корекції депресивних станів. Висновки. Отримані результати підтверджують багатофакторність процесу формування депресивних станів при набутій втраті зору та підкреслюють важливість комплексного підходу до психологічної допомоги. Дослідження має практичне значення для розробки науково обґрунтованих програм корекції та реабілітації, підготовки спеціалізованих фахівців, а також впровадження ефективних стратегій профілактики й лікування депресивних станів у осіб із сенсорною інвалідністю.