ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК УСПІШНОЇ ПІДГОТОВКИ ПСИХОЛОГІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2787-5137-2023-1-13Ключові слова:
емоційний інтелект, емоційна компетентність, емоційний інтелект майбутніх психологів, етапи формування емоційного інтелекту, інтерактивні методи навчанняАнотація
Вступ. У статті аналізуються поняття та сутність феномену «емоційний інтелект» як складник професійної підготовки студентів-психологів. Обґрунтовується необхідність і можливості формування емоційного інтелекту майбутніх фахівців у галузі психології. Мета. Метою статті є теоретичний аналіз емоційного інтелекту як важливого чинника фахової підготовки майбутніх психологів. Наукова новизна. Розглянуто основні підходи до сутності феномену емоційного інтелекту, емоційної компетентності, які виступають базовим чинником у підготовці майбутніх психологів. Показано, що розвиток емоційної інтелекту студента-психолога є однією з важливих характеристик становлення його особистості в процесі набуття професії. Визначено емоційний інтелект майбутніх психологів як важливий складник формування їхньої психологічної культури і становлення професійного розвитку та особистісного зростання, становлення міжособистісних професійних відносин тощо. Дослідження емоційного інтелекту свідчить, що він є базовим чинником у підготовці фахівців будь-якого напряму, а особливо психологів, бо рівень його розвитку визначає рівень сформованості емоційної компетентності, необхідної не лише для успішної професійної діяльності, а й для розвитку якостей, які впливають на особистісне зростання, що в кінцевому підсумку позначається на професійній діяльності. Висновки. Власний практичний досвід підтверджує, що під час навчання студенти проходять п’ять етапів професійного зростання, де на кожному з них приділяється важлива увага стосовно розвитку емоційного інтелекту, який зростає разом зі знаннями й напрацюванням професійно важливих умінь. Окрім того, можемо стверджувати, що тренінгові технології в підготовці майбутніх психологів (фахівців соціономічних професій) є найбільш ефективними в теоретичному й практичному плані.
Посилання
Буркова Л.В. Соціономічні професії: інноваційна підготовка спеціалістів у вищих навчальних закладах : монографія. Київ : Інформаційні системи, 2010. 278 с.
Войціх І.В. Методичні рекомендації науково-педагогічному складу щодо формування емоційної компетентності психологів у процесі професійної підготовки. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://core.ac.uk/download/pdf/217454135.pdf (дата звернення: 15.02.23).
Гоулман Д. Емоційне лідерство: Мистецтво управління людьми на основі емоційного інтелекту / пер. з англ. 2005. 301 с.
Гриньова М.В. Саморегуляція : навчально-методичний посібник. Полтава : АСМІ, 2008. 268 с.
Дерев’янко С.П. Актуалізація емоційного інтелекту в емоціогенних умовах. Соцiальна психологiя. 2008. № 1(27). С. 96–104.
Дерев’янко С.П. Емоційний інтелект як чинник соціально-психологічної адаптації особистості до студентського середовища : автореф. дис. … канд. психол. наук. Київ, 2009. 20 с.
Зарицька В.В. Необхідність розвитку емоційного інтелекту особистості в процесі її підготовки до професійної діяльності. Вісник Одеського національного університету. Серія «Психологія». 2010. Т. 15. Вип. 16. С. 13–24.
Зарицька В.В. Самоконтроль емоцій як детермінанта стресостійкості. Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2015. Вип. 50. С. 101–113.
Кириченко Р.В. Емоційний інтелект як фактор ділової успішності керівника. Матеріали Двадцять восьмої Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційний потенціал світової науки – ХХI сторіччя». URL: http://nauka.zinet.info/28/kyrychenko.php (дата звернення: 15.02.23).
Кошук А.А. Емоційна компетентність (EQ) в бізнесі: українські реалії. URL: http://www.rusnauka.com/32_PWMN_2009/Economics/55204.doc.htm (дата звернення: 15.02.23).
Лазуренко О.О. Емоційна компетентність як показник рівня сформованості професійної компетентності фахівця. Матеріали Двадцять третьої міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційний потенціал світової науки – ХХІ сторіччя». URL: http://nauka.zinet.info/23/lazurenko.php (дата звернення: 15.02.23).
Лазуренко О. До проблеми визначення змісту емоційної компетентності. Молодь і ринок. 2014. № 2. С. 124–130. URL: http://nbuv.gov.ua/ (дата звернення: 15.02.23).
Матійків І.М. Емоційна компетентність фахівця професій типу «людина – людина»: результат теоретичного аналізу. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2011. Вип. 2. С. 109–121.
Мединська Ю.Я. Проблема віктимності у контексті емоційного інтелекту особистості. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2013. № 14. С. 191–201.
Мещерякова І.Н. Формування емоційного інтелекту студентів-психологів у процесі навчання у вузі. Вісник ТГУ. 2010. Вип. 1. С. 157–161.
Носенко Е.Л. Емоцiйний iнтелект: концептуалiзацiя феномену, основнi функцii : монографiя. Київ : Вища школа, 2003. 126 с.
Розвиток емоційної компетентності педагога засобами тренінгу : навчально-методичний посібник / уклад. О.М. Молчанова. Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017. 44 с.
Федорчук В.М. Соціально-психологічний тренінг «Розвиток комунікативної компетентності викладача» : навчальний посібник. Кам’янець-Подільський : Абетка, 2003. 240 с.
Федорчук В.М. Емоційна компетентність психолога. Проблеми сучасної психології. 2012. Вип. 17. С. 623–630.
Щербак Т.І., Щерба А.П. Розвиток емоційного інтелекту у період фахової підготовки психологів. URL: chrome-xtension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v9/i9/74.pdf (дата звернення: 15.02.23).
Bar-On R. Emotional Quotient Inventory (EQ-i): Technical Manual. Toronto: Multi-Health Systems, 1997. 232 p.
Gardner H. Frames of mind. New York: Basic Books, 1983.
Goleman D. Primal Leadership: Learning to Lead With Emotional Intelligence. Boston: Harvard Business School Press, 2008. 300 p.
Mayer, J.D., Salovey, P., Caruso, D.R., Sitarenios, G. Emotional intelligence as a standard intelligence, 1(3). Emotion, 2001. P. 232–242.
Salovey P. & Mayer J.D. Emotional intelligence. Imagination, Cognition, and Personality. 1990. Vol. 9. P. 185–211.