СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЇ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2787-5137-2023-1-4Ключові слова:
інклюзивна освіта, інститут, феномен, соціум, етика, правова синергіяАнотація
Вступ. У статті на основі аналізу категорії «інститут», що об’єднує навколо спільності ідей, поглядів, дій та рішень, визначено соціальну сутність інституту як такого, що забезпечує організацію та провадження спільних дій людей, а отже, такого, що трансформується у «соціальний інститут». Відзначено, що попри об’єднання навколо ідеї необхідно інтегрувати саме те, що може роз’єднувати, тобто те, що виокремлює кожного індивіда як особистість, визначає його власну життєву траєкторію, однак не виводячи за рамки суспільного розвитку. Мета. Визначення змісту інституціоналізації інклюзивної освіти як соціального феномену через окреслення її значення як соціальної ланки, етики відносин у сфері інклюзивної освіти та ефекту правової синергії. Наукова новизна. Визначено особливість інклюзивної освіти з погляду соціального інституціоналізму, що полягає у здатності трансформувати властивості та індивідуальність, особливості кожного члена суспільства у єдиний концепт розвитку соціуму завдяки знанням, умінням, навикам, що здатні адаптувати, інтегрувати, реалізувати та сформувати повноцінного члена суспільства. Обґрунтовано, що, об’єднуючись навколо єдиної проблеми формування суспільства рівних можливостей, інститут інклюзивної освіти здатен на особливий правовий ефект синергії, поєднуючи освітнє міжнародне право, освітнє вітчизняне право, юридичне забезпечення свобод і прав людини, право осіб з особливими освітніми потребами, а також права всіх інших учасників освітнього процесу. Висновки. Наукова своєрідність інституціоналізму інклюзивної освіти з погляду соціальної феноменології виражена у ключових соціальних функціях, які виконує інститут інклюзивної освіти, зокрема у реалізації прав і свобод учасників освітнього процесу незалежно від особливостей освітніх потреб; передбаченні, попередженні та унеможливленні обмеження чи позбавлення прав і свобод учасників освітнього процесу незалежно від їхніх фізичних, морально-психологічних, матеріальних чи соціальних особливостей; формуванні у здобувачів освіти з особливими потребами соціальних цінностей, етичних норм і догм взаємодії із соціумом; визначенні соціальних ролей та адаптації до виконання цих ролей у суспільстві; формуванні особистості майбутнього члена соціуму на основі знань, умінь та навичок, освоєння культурної спадщини та історичних надбань суспільства; створенні середовища позитивного та толерантного ставлення, гуманізму та людиноцентричності; вихованні у здобувачів власної гідності, усвідомлення повноцінності та своєї корисності для соціуму, незважаючи на індивідуальні особливості і потреби; формуванні необхідних загальних та фахових компетентностей у здобувачів освіти через необхідний та корисний багаж знань, умінь та навиків, що дають змогу достойно конкурувати на ринку праці майбутнім фахівцям; комплексній підготовці осіб з особливими потребами до трудової діяльності через сприяння у пошуку першого робочого місця або надання першого робочого місця у структурних одиницях інституції інклюзивної освіти, що дасть змогу зменшити навантаження на державний бюджет через скорочення соціальних виплат.
Посилання
Литовченко І.В. Соціальний інститут як об’єкт соціально-філософського аналізу. Вісник НАУ. Серія «Філософія. Культурологія». 2013. № 2(18). С. 44.
John Offer (2019) Herbert Spencer, Sociological Theory, and the Professions. December 2019. Volume 4. p. 2.
Avery T. Popper on «Social Engineering»: A Classical Liberal View. URL: https://www.reasonpapers.com/pdf/26/rp_26_3.pdf
Кармазіна М., Шурбована О. «Інститут» та «інституція»: проблема розрізнення понять. Політичний менеджмент. 2006. № 4. С. 17.
EI Declaration on Professional Ethics. URL: https://www.ei-ie.org/en/item/21496:ei-declaration-onprofessional-ethics
Карпенко М.І. Морально-етичний аспект роботи педагогів в інклюзивному середовищі. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2020. № 1(332). С. 113.
Ткачук В., Єчкало Ю. Класифікація студентів ВНЗ з особливими освітніми потребами. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/84274633.pdf
Сисоєва С.О. Сфера освіти як об’єкт дослідження. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/515/1/S_Sysoieva_SOOD.pdf
Cezary Węgliński Maurice Hauriou’s Theory of the Institution: Legal Institutionalism and the Science of the State. ARCHIWUM FILOZOFII PRAWA I FILOZOFII SPOŁECZNEJ 2022/3. P. 88–102.
Хаустова В.Є., Омаров Ш.А. Концепція сталого розвитку як парадигма розвитку суспільства. Проблеми економіки. 2018. № 1(35). С. 272.
Гусерль Е. Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Харків, 2020. С. 11.