ПСИХОЛОГІЧНІ НАПРЯМИ ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ МОВНОЇ СВІДОМОСТІ У ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/inclusion-society-2022-2-8Ключові слова:
мова, свідомість, психологічні умови, особистість, мовна свідомістьАнотація
У статті акцентовано на взаємозалежності між мовою та громадянською компетентністю: мова і її вияв у свідомості (мовна свідомість) є одним з вирішальних чинників формування національної свідомості. Доведено, що для усвідомлення окремішності народу найголовнішу роль відіграє мова, мовна свідомість. Тому пріорітетним освітнім завданням у закладі вищої освіти є підготовка студентів до активної професійної діяльності в умовах сьогодення. Визначено умови формування мовної свідомості у студентів та подано методичні рекомендації щодо проведення роботи у цьому напрямку. Основою сучасної мовної освіти є особистісно орієнтоване, студентоцентроване навчання, що визначає особистісне становлення студента як національно-мовної особистості, розвиток його індивідуальних здібностей та формування ціложиттєвих компетентностей через формування мовної свідомості. Формуючи громадянську компетентність студентів на основі мовної свідомості, ми, перш за все, маємо оптимізувати форми, методи та засоби навчання, спрямовані на розвиток національномовної особистості, носія національної мовної картини світу, майбутніх висококультурних громадян-професіоналів з високо розвиненою мовною свідомістю на морально-духовних, правових, демократичних засадах, що є запорукою розвитку української держави та входження її до європейської спільноти.
Посилання
Выготский Л. С. Собрание сочинений: в 6 т. Т. 1. Вопросы теории и истории психологии / под ред. А. Р. Лурия, М. Г. Ярошевского. Х, 1982.
Навчальні програми для 10-11 класів. Українська мова (рівень стандарту). URL: http://serednyaosvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv
Селігей П. Мовна свідомість: структура, типологія, виховання. Київ: Києво-Могил. акад., 2012. 118 с.
Огієнко І. Наука про рідномовні обовязки. Львів: «Фенікс», 1995. 46 с.
Ейгер Г. В., Раппорт И. Л. Язык и личность. Харьков, 1991. 234 с.
Мацько Л. Мовна особистість Тараса Григоровича Шевченка як чинник формування українських філологів [Електронний ресурс]. Волинь філологічна: текст і контекст. 2013. Вип. 15. С. 174-190. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vftk_2013_15_22 ст. 177.
Мамчур Л. Перспективність і наступність у формуванні комунікативної компетентності учнів основної школи: [монографія]. Умань: Видавець «Сочінський», 2012. 449 с.
Селіванова О. Мовленнєвий вплив в комунікативній взаємодії. Психолінгвістика. 2012. Вип. 10. С. 223-229.
Шапар В. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків:ПРАПОР, 2005. 486 с.
Ковальова Т. В. Мовний компонент національної самосвідомості як визначальний чинник мовної політики держави. Публічне управління: теорія та практика: Зб. наук. пр. Асоціації докторів наук з державного управління. Харків : Вид-во “ДокНаукДержУпр”, 2010. № 3–4. 432 с. С. 161-165.
Савчин М. В., Василенко Л. П., Вікова психологія: навчальний посібник. Київ: «Академвидав», 2006. 356 с.
Симоненко Т. Формування національно-мовної особистості на уроках української мови в 5-7 класах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (українська мова)» Київ, 2000. 32 с.