ОСОБЛИВОСТІ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПОСТРАЖДАЛИХ ОСІБ: АНАЛІЗ ДАНИХ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2787-5137-2024-2-11Ключові слова:
медико-психологічний супровід, постраждалі особи, психологічні фактори, медичні фактори, психосоціальна підтримка, стрес, тривогаАнотація
Надзвичайні ситуації та війни створюють широкий спектр проблем, які відчуваються на індивідуальному, сімейному, громадському та суспільному рівнях. На кожному рівні надзвичайні ситуації руйнують зазвичай захисні підтримки, збільшують ризики різноманітних проблем і схильні посилювати наявні проблеми соціальної несправедливості та нерівності. Стрес, що виникає внаслідок війни, викликає горе, страх, тривогу, почуття провини, сором і безнадійність, що перевантажують здатність людей справлятися з труднощами. Значний стрес протягом тривалих періодів шкодить розвитку дітей, збільшує ризик того, що у них виникнуть фізичні або психічні проблеми зі здоров’ям, і може сприяти виникненню освітніх труднощів у майбутньому житті. Термін «медико-психологічний супровід» відноситься до будь-якого типу місцевої або зовнішньої підтримки, яка спрямована на захист або покращення психосоціального благополуччя або запобігання психічним розладам та лікування їх. Метою роботи є визначення та аналіз особливостей, що впливають на медико-психологічний супровід постраждалих осіб, а також розробка практичних рекомендацій для оптимізації цих процесів. Вперше систематизовано основні психологічні та медичні фактори, що впливають на ефективність супроводу, та розроблено практичні рекомендації для медичних і психологічних працівників. Використання сучасних методик для оцінки психологічного стану постраждалих осіб дозволяє точніше моніторити їхній стан і забезпечити своєчасне реагування на зміни, що сприяє зниженню рівня професійного вигорання серед персоналу. Ефективний медико-психологічний супровід потребує інтеграції медичних та психологічних послуг і координації між фахівцями. Особливу увагу слід приділяти групам ризику, зокрема тим, хто постраждав від фізичних та психологічних травм під час війни. Спеціальна підготовка та підвищення кваліфікації персоналу є необхідними для забезпечення високого рівня супроводу. Використання сучасних діагностичних методик сприяє розробці індивідуальних планів лікування. Запроваджені рекомендації щодо зниження професійного вигорання забезпечують довготривалу ефективність медико-психологічного супроводу, а практичні рекомендації покращують якість допомоги постраждалим.
Посилання
Адміністративна інструкція УВКБ ООН з програмування громадського здоров’я та глобальна стратегія громадського здоров’я УВКБ ООН на 2021–2025 роки. URL: https://www.unhcr.org/ua/ (дата звернення: 20.07.2024).
Алещенко В.І. Характеристика бойового стресу й основні симптоми бойових психічних травм. Вісник Національного університету оборони України : збірник наукових праць. Нац. ун-т оборони України ім. Івана Черняховського. Київ, 2015. Вип. 2. С. 7–13.
Благодійний фонд психологічної підтримки у кризових ситуаціях «Анкора», Укр. асоц. організац. психологів та психологів праці. Київ; Львів : Вікторія Кундельська, 2023. 58 с.
Стасюк В. Психологія локальних війн та збройних конфліктів : підручник для слухачів та студентів вищих навчальних закладів. Психологія і суспільство, 2006. С. 137–140.
Діагностика, терапія та профілактика медико-психологічних наслідків бойових дій в сучасних умовах : методичні рекомендації (147.14/258.14). / уклад.: П.В. Волошин та ін. Харків : [б. в.], 2014. 79 с.
Друзь О.В., Черненко І.О. Аналіз бойової психічної травми в учасників локальних бойових дій. Медичне забезпечення антитерористичної операції: науково-організаційні та медико-соціальні аспекти : збірник наукових праць. Київ : Пріоритети, 2016. С. 168–179.
Жигайло Н., Матеюк О. Психологічний супровід військовослужбовців у зоні ведення бойових дій. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2022. Випуск 13. С. 64–70.
Жигайло Н.І. Психологія особистісного та духовного зростання лідера. Психологічний часопис. 2019. № 1. С. 57–77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/psch_2019_1_6.
Лашин О.І. Функціонально-організаційна модель медичного та медико-психологічного супроводу військовослужбовців з ПТСР. Військова медицина України. 2019. Том 19, № 3. С. 122–127.
Ложкін Г.В. Психологічне супроводження діяльності військовослужбовців в екстремальних умовах : навчальний посібник. Житомир : ЖВІРЕ, 2012. 273 с.
Невмержицький В.М. Практичні аспекти здійснення психологічної підготовки військовослужбовців. Вісник Національного університету оборони України. 2013. Вип. 3. С. 260–265. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2013_3_50.
Основи психологічної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій : методичний посібник. / Уклад.: О.М. Кокун, Н.А. Агаєв, І.О. Пішко, Н.С. Лозінська. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2015. 170 с.
Психологічний супровід незламних : методичні рекомендації по роботі з військовослужбовцями, які зазнали ампутації внаслідок бойових дій / Т.В. Карамушка, Л. Полівко, О. Вісіч та ін. Київ; Львів : Видавець Вікторія Кундельська, 2023. 60 с.
Соціально-стресові розлади (клініка, діагностика, профілактика) / за ред.: П.В. Волошина, Н.О. Марути. Харків : Строков Д.В., 2016. 335 с.
Сиропятов О Г., Шемчук О.М. Особливості медико-психологічного супроводу військовослужбовців. Український журнал військової медицини = Ukrainian journal of military medicine. 2020. Vol. 1, № 3. C. 119.
Charlson et al. New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. Lancet, 2019. 394: 240–248.