СОЦІАЛЬНІ ІННОВАЦІЇ В ГРОМАДІ ЯК ОБ’ЄКТ СУЧАСНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Анотація

Вступ. У статті здійснено теоретичне осмислення соціальних інновацій у громаді як об’єкта сучасного менеджменту. Доведено, що в умовах суспільної нестабільності, децентралізації, воєнних викликів та зростання потреб вразливих категорій населення саме громада стає ключовим простором формування, апробації та впровадження нових соціальних рішень. Соціальні інновації розглянуто не як сукупність окремих ініціатив, а як керований процес, що включає виявлення проблем, проєктування механізмів реагування, ресурсне забезпечення, міжсекторальну координацію, моніторинг та оцінювання соціального ефекту. Обґрунтовано основні функції менеджменту соціальних інновацій у громаді: діагностичну, стратегічну, організаційну, ресурсну, комунікативну, координаційну, контрольну та прогностичну. Практичний вимір проблеми розкрито на прикладі Вінницької міської територіальної громади, де соціальні інновації реалізуються у формі нових послуг для ветеранів, осіб з інвалідністю, дітей з особливими освітніми потребами, а також через розвиток підтриманого проживання, безбар’єрного середовища та партнерських сервісів. Встановлено, що ефективність соціальних інновацій безпосередньо залежить від їх інтеграції у стратегічні пріоритети громади та якості управлінського супроводу. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні соціальних інновацій у громаді як об’єкта сучасного менеджменту та в розкритті їх практичного виміру на прикладі Вінницької міської територіальної громади. Наукова новизна визначається теоретичним обґрунтуванням соціальних інновацій у громаді як об’єкта сучасного менеджменту. У роботі уточнено зміст соціальних інновацій не лише як форми реагування на актуальні соціальні виклики, а як цілеспрямованого процесу соціальних змін, що потребує системного управлінського забезпечення. Виокремлено та охарактеризовано основні функції менеджменту соціальних інновацій у громаді, зокрема діагностичну, стратегічну, організаційну, координаційну, ресурсну, комунікативну, контрольну, оціночну та прогностичну. Подальшого розвитку набуло положення про взаємозв’язок інноваційності соціальної сфери з управлінською спроможністю територіальної громади. Практичну новизну становить аналіз досвіду Вінницької міської територіальної громади як прикладу інституційно оформленого впровадження соціальних інновацій у сфері підтримки вразливих категорій населення. Висновки. Результати проведеного аналізу дали змогу встановити, що соціальні інновації в громаді є не лише формою реагування на актуальні соціальні виклики, а й важливим об’єктом сучасного менеджменту. Обґрунтовано, що їх ефективність визначається здатністю громади виявляти соціальні потреби, мобілізувати ресурси, забезпечувати міжсекторальну взаємодію та оцінювати соціальний ефект упроваджених рішень. Практичний аналіз досвіду Вінницької міської територіальної громади засвідчив, що соціальні інновації набувають результативності за умови їх інституційної підтримки, управлінського супроводу та інтеграції у систему місцевого розвитку.