СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТАЛІНЩИНИ В РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-1351/2025-1-9Ключові слова:
суспільні відносини, сталінщина, міфологема, радянська Україна, комуністична ідеологія, соціальна нерівністьАнотація
Вивчення історії Радянської України між Першою і Другою світовими війнами зараз є актуальним, оскільки саме в період сталінщини були закладені основи тої держави, яка через століття переродилася в країну, що бачить єдиним сценарієм свого майбутнього війну проти сусідньої незалежної європейської держави. Цей період асоціюється, насамперед, з нечуваним політичним терором і репресіями, направленими проти української інтелігенції, селян і робітників. Насилля застосовувалося не лише проти тих, хто перебував в опозиції до більшовизму, але й тих, хто визнавався теоретиками партії ворогом за своїм походженням, родом занять, хто був носієм певного культурного коду, світогляду, цінностей та переконань, які йшли в розріз з офіційною позицією, зазвичай, визнаною єдино правильною. Ця частина суспільства Радянської України була приречена на розстріли й тюремні строки, а її місце мала зайняти «нова людина», позбавлена сімейних традицій, національних ознак, поваги до приватної власності, підприємницьких якостей, права на власну думку – всього, на чому ґрунтувався цивілізаційний поступ в Європі протягом «довгого» ХІХ ст. Одним з методів формування комуністичної «нової людини» була соціальна нерівність, існування якої в СРСР офіційно замовчувалося і заперечувалося, натомість активно просувалася міфологема про те, що в Країні Рад все населення рівне між собою у майнових, політико-соціальних і культурних правах. Вступ. Комуністична ідеологія передбачала розбудову нового безкласового суспільства, яке базувалося на засадах загальної рівності та позбавленого майнових та соціальних суперечок. Під впливом державного примусу й всеохоплюючої, широкомасштабної пропаганди кремлівська партійна верхівка прагнула переконати населення України, що таке суспільство – це не тільки справа майбутнього, але воно вже сформовано в Країні Рад. Мета дослідження: на прикладі соціально-правової сфери Радянської України міжвоєнного часу проаналізувати основні засади внутрішньої політики сталінського режиму та сформувати цілісну картину розбудови тоталітарного суспільства комуністичного типу на території республіки. Результати. У статті, на прикладі соціальної політики сталінщини та її правового підґрунтя, визначено основні категорії населення Радянської України та особливості ставлення держави до кожної з них. Доведено, що соціальна нерівність та політичний примус була невід’ємною частиною суспільного життя, а позбавлення соціальних і майнових прав перетворилося на звичну практику, яка цілком відповідала репресивній політиці сталінізму щодо українських територій.
Посилання
Bauer R., Inkeles A., Kluckhohn C. How the Soviet system works: Cultural, psychological and social themes. New York : Vintage books, 1961. 315 р.
Kimerling E. Civil Rights and Social Policy in Soviet Russia, 1918–1936. The Russian Review, 1982. № 41(1). Р. 24–46.
Fitzpatrick S. Construction of Social Identity on Soviet Russia. Journal of Modern History, 1993. № 65(4). Р. 745–770.
Alexopulos G. Rights and Passage; Marking Outcasts and Making Citizens in Soviet Russia, 1926–1936; Ph. D. diss., Chicago, 1996. 348 p.
Brovkin V. Russia after Lenin: 1925–1929. London, New York, 1998. 280 p.
Shearer D. Stalin at War, 1918–1953. Patterns of Violence and Foreign Threat. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, 2018. № 66 (2). Р. 188–217.
Горюнова Е. Початок масових політичних репресій в кримському селі у 20-х роках ХХ ст. Культура народів Причорномор’я, 2002. № 31. С. 88–92.
Лаас Н. Соціальна стратифікація радянського суспільства: концептуальні пошуки в англомовні історіографії другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Збірник статей. Київ, 2008. № 14. С. 104–116.
Новікова А. О. Соціальна опіка в Харкові (кінець 1919–1934 рр.): історіографія проблеми. Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія «Історія і географія», 2014. № 51. С. 173–178.
Мешковая С. І. Харків’яни-«позбавленці» в роки нової економічної політики (1921–1929 рр.). Вісник НТУ «ХПІ», 2012. № 65(971). С. 42–51.
Стародубець Г., Стародубець В. Інститут «позбавленців» як об’єкт репресивної політики більшовицької влади 1920-х років. Вісник Державного архіву Хмельницької області «Подільська старовина», 2018. № 3. С. 36–40.
Єфіменко Г. Г., Кульчицький С. В., Пиріг Р. Я., Скальський В. В., Якубова Л. Д. Україна й українці в постімперську добу (1917–1939). Київ : Академперіодика, 2021. 620 с.
Виборчі інструкції ЦВК СРСР та ВУЦВКу. Дніпропетровськ: Поліграфтрест, 1927. 44 с.
Центральний державний архів громадських об’єднань і україніки, ф. 1, оп. 20, спр.749.
Державний архів Вінницької області, ф. П-40, оп. 1. спр 179.
Кульчицький С. В. Конституційні реформи в СРСР. Енциклопедія Сучасної України, 2014. URL: https://esu.com.ua/pdf/file/5007.pdf
Державний архів Вінницької області, ф. П.-29, оп. 1, спр. 448.
Борисенко М. Житлова криза та комунальна політика радянського уряду в Україні (1920-ті роки). Етнічна історія народів Європи, 2003. № 15. С. 45–50.
Щербина І. В. Виселення непмані України та ренаціоналізація Радянською Державою їхнього житла (кінець 1920-х – початок 1930-х років). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія», 2014. № 2(33). С. 34–39.
Основні підсумки уряду УРСР за 1929 і 1930 роки: До районних з’їздів Рад 1931 року. Харків : Вид-во секретаріату ВУЦВК и РНК УРСР, 1931. 112 с.
Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду України (1931). Харків : Пролетар, 1931. № 24. Ст. 185. 771 с.
Центральний державний архів громадських об’єднань і україніки, ф. 1, оп. 20, спр. 2010.
Центральний державний архів громадських об’єднань і україніки, ф. 1, оп. 20, спр. 2009.
Центральний державний архів громадських об’єднань і україніки, ф. 1, оп. 20, спр. 1777.
Центральний державний архів громадських об’єднань і україніки, ф. 1, оп. 20, спр. 1854.
Жезицький В. Й. Політичні репресії на Поділлі в 20–30-х рр.: загальні тенденції і регіональні особливості. (Дис. … канд. істор. наук). Інститут історії України НАН України. Київ, 1997. 182 с.
Центральний державний архів громадських об’єднань і україніки, ф. 22, оп. 1, спр. 13.
Алєщенко М. І. Подільська аграрно-технічна академія: сторінки історії. Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, 1997. № 1 (3). С. 173–188.
Державний архів Вінницької області, ф. П.-29, оп. 1, спр. 183.
Вронська Т. Механізм цілеспрямованої маргіналізації в контексті державного терору в Україні (1917–1953 рр.). Політичні репресії в Українській РСР 1937–1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 15 березня 2012 р. Київ : Інститут історії України НАН України, 2013. С. 107–128.
Лисенко О. Довідки сільських рад та правлінь колгоспів як підстава для арешту селян в умовах «Великого терору» 1937–1938 рр. (на матеріалах Чергінівської області). Політичні репресії в Українській РСР 1937–1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 15 березня 2012 р. Київ : Інститут історії України НАН України, 2013. С. 42–53.
Сварчевський А. В. Подільська Голгофа ХХ ст. Вінниця : ПП Балюк І. Б., 2016. 208 с.
Про культ особистості та його наслідки. Доклад Першого секретаря ЦК КПРС товариша Хрущова М. С. XX з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу. Вісті ЦК КПРС, 1989. № 3. С. 1– 4.
Шаповал Ю. Україна в добу «Великого терору»: етапи, особливості, наслідки. Політичні репресії в Українській РСР 1937–1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації. До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 15 березня 2012 р. Київ : Інститут історії України НАН України, 2013. С. 128–164.
Shearer David. Elements Near and Alien: Passportization, Policing, and Identity in the Stalinist State, 1932–1952. The Journal of Modern History, 2004. Vol. 76, (№ 4, December). Рp. 835–881.
