КОНЦЕПЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОГО РОЗВИТКУ ЯК БАЗИС ПРОТИДІЇ ГЛОБАЛЬНИМ ВИКЛИКАМ СЬОГОДЕННЯ

Анотація

Мета статті полягає у концептуальному визначенні інклюзивного розвитку України, оцінці відповідність стану національної економіки стандартам інклюзивного розвитку та окреслені заходів державної політики, реалізація яких сприятиме його розвитку. Методика дослідження. Мета дослідження досягається за допомогою системного аналізу правових документів, комплексного огляду літератури та критичного аналізу літератури про інклюзивний розвиток. Спираючись на різноманітні джерела, включно з академічними дослідженнями, програмними документами та практичними прикладами, систематизацією та аналізом відомих теоретичних підходів до інклюзивного розвитку, визначенням факторів, які сприяють або гальмують успішну реалізацію інклюзивних ініціатив та рекомендаціями щодо стратегій протидії глобальним викликам через інклюзивний розвиток. Результати дослідження. Стаття пропонує глибоке осмислення ролі інклюзивного розвитку в сучасному світі, особливо в контексті зростаючих глобальних викликів. Зосереджуючись на питаннях соціальної, економічної та культурної інклюзії, автори статті аналізують, як інклюзивний підхід може стати ключовим інструментом для подолання різноманітних проблем, що стоять перед сучасним світом. Визначено концепцію інклюзивного розвитку як систематичний підхід, спрямований на створення умов для активного включення всіх членів суспільства, незалежно від їхньої раси, етнічної належності, статі, віку, інвалідності або інших особистих характеристик. Підкреслюється, що інклюзивний розвиток є не лише моральним і етичним вимогою, але й стратегічною необхідністю для забезпечення стабільності та сталого розвитку націй у світі, що зазнає складних трансформацій. Автори аналізують ключові проблеми, з якими стикаються сучасні суспільства, такі як економічна нерівність, соціальна інклюзія, кліматичні зміни, масштабні міграції тощо, і вказують на те, як інклюзивний підхід може сприяти вирішенню цих проблем. В статті надаються конкретні приклади успішних інклюзивних ініціатив у різних країнах та обговорюються можливі шляхи подальшої імплементації інклюзивних політик на різних рівнях, від місцевого до міжнародного. Показано, що для розвитку агропродовольчої системи інклюзивна модель трансформує парадигму економічного розвитку за рахунок оптимізації та модернізації економічної структури, забезпечення узгодженого вирішення економічних, соціальних та екологічних проблем. Практичне значення одержаних результатів. Розглянуто аспекти розширення методики оцінки рівня інклюзивного розвитку, а саме запропоновано використовувати її не лише для оцінки рівня інклюзивного розвитку агропродовольчої системи в Україні, але й для оцінки регіонального контексту. Автори зазначають, що це дозволить побудувати індикатори комплексного розвитку агропродовольчої системи в регіоні та типології для вдосконалення агропродовольчої політики. Показано, що інклюзивний розвиток є основою для сталого економічного, соціального та екологічного прогресу. Стимулюючи справедливі можливості, інклюзивні підходи пропонують шлях до більш стійких та інклюзивних суспільств. Крім того, у статті висвітлюється трансформаційний потенціал інклюзивного розвитку в різних секторах, починаючи від економіки та освіти до охорони здоров’я та інших. Загалом, стаття відображає сучасне уявлення про інклюзивний розвиток як важливу стратегію протидії глобальним викликам, закликаючи до спільних зусиль урядів, громадськості та міжнародних організацій для його реалізації. Вона надає підґрунтя для дискусій і подальших досліджень у сфері інклюзивного розвитку та його ролі в розв'язанні актуальних проблем сучасного світу. Відстоюючи інклюзивність і справедливість, зацікавлені сторони можуть створити більш справедливе та стале майбутнє для всіх, подолавши бар’єри бідності, нерівності та погіршення стану навколишнього середовища.