ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ ТА ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: ТЕНДЕНЦІЇ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

У статті розглядаються останні зміни у фінансуванні Державної податкової служби (ДПС) та Державної митної служби (ДМС) України. Проведено аналіз витрат на адміністрування податкових та митних органів, враховуючи процеси реорганізації цих структур та їхній вплив на ефективність роботи. Описані основні напрямки модернізації ДПС та ДМС у контексті Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки, включно із впровадженням ІТ-рішень та інших реформаторських заходів. Вступ. Вартість адміністрування податків є важливим параметром державної політики, адже вона визначає обсяг «чистих» коштів, що отримує держава від податків та зборів. Необхідність спрощення адміністрування податків для бізнесу є актуальним питанням, але фіскальні органи, зокрема Державна податкова та митна служби України, повинні мати достатні ресурси для забезпечення сплати податків усіма суб’єктами. У статті аналізуються процеси реформування ДПС та ДМС, оцінюється їх вплив на ефективність діяльності, а також розглядаються витрати на адміністрування податків в Україні. Мета. Метою статті є аналіз змін у фінансуванні та структурі ДПС та ДМС України за останні роки, а також оцінка їхнього впливу на інституційну спроможність цих органів. Методи. У статті використано комплексний аналіз фінансових та операційних даних, що стосуються ДПС та ДМС, із врахуванням історичного розвитку, організаційних реформ та бюджетного фінансування. Проведено порівняння зі структурами податкових та митних служб інших країн, зокрема ЄС та США, щоб підкреслити особливості структури та фінансування. Результати. Дослідження показує, що ДПС та ДМС пройшли через значні трансформації з моменту їх створення. Часті реорганізації, які, ймовірно, були обумовлені політичними рішеннями, призводили до невизначеності серед працівників щодо їхніх обов’язків та ролей, що негативно впливало на їхню мотивацію. Кількість працівників у цих відомствах значно скоротилася в останні роки, частково через процес цифровізації. Крім того, фінансові труднощі вплинули на можливості цих відомств заповнювати вакантні посади, що призводило до перевантаження наявного персоналу та зниження інституційної спроможності. Стаття також підкреслює, що попри зменшення фінансування у порівнянні з плановими показниками, Національна стратегія доходів на 2024-2030 роки передбачає підвищення ефективності роботи ДПС та ДМС шляхом цифровізації, професійного розвитку працівників та удосконалення процедур адміністрування податків та мит. Проте розподіл бюджетних ресурсів значною мірою залежить від потреб у фінансуванні оборони та безпеки країни, що призводить до зниження фінансування капітальних інвестицій. Висновки. Роль ДПС та ДМС у забезпеченні фінансування оборонного бюджету України зростає, оскільки держава покладається на внутрішні надходження. Проте постійні реорганізації негативно вплинули на діяльність цих служб, знижуючи їхню ефективність. Національна стратегія доходів націлена на вирішення цих проблем через цифровізацію та професійний розвиток персоналу, що сприятиме підвищенню довіри платників податків та ефективнішому адмініструванню надходжень. Сподіваємося, що цю стратегію буде успішно реалізовано в найближчий час.