АРХІТЕКТОНІКА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/inclusive_economics.4-12Ключові слова:
інноваційний потенціал, архітектоніка, економічні системи, класифікація, інноваційні системи, відкриті інновації, інноваційний розвитокАнотація
У статті розглядаються теоретико-методологічні засади формування архітектоніки інноваційного потенціалу економічних систем. Підкреслюється, що в умовах глобальної конкуренції, цифрової трансформації та суспільних викликів (зокрема, пов’язаних із війною та відбудовою) інноваційний потенціал стає визначальним чинником забезпечення стійкості й конкурентоспроможності національної економіки. Дослідження ґрунтується на системному підході, який поєднує аналіз ресурсних, організаційних, інституційних і соціальних складових, що формують цілісну модель інноваційного потенціалу. Здійснено узагальнення сучасних наукових підходів до розуміння інноваційного розвитку: концепцій національних і регіональних інноваційних систем (B.-Å. Lundvall, Ch. Edquist), парадигми відкритих інновацій (H. Chesbrough), місієорієнтованої політики (M. Mazzucato), а також інституційних моделей розвитку інноваційного середовища (quadruple/quintuple helix). Особливу увагу приділено класифікаційним ознакам інноваційного потенціалу, що дозволяють систематизувати його структурні елементи та встановити їх взаємозв’язки на різних рівнях економічної ієрархії – від підприємства до національної економіки. Автори обґрунтовують необхідність використання поняття «архітектоніка» як узагальнюючої категорії, що відображає системність, структурованість та функціональну інтеграцію інноваційного потенціалу. У роботі виділено ключові компоненти архітектоніки: ресурсно-технологічний, кадрово-компетентнісний, організаційно-інституційний та соціально-комунікаційний. Показано, що їх гармонійне поєднання забезпечує здатність економічних систем до адаптації, генерації нових знань і комерціалізації інновацій. Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні науково-методичного підґрунтя для діагностики та оцінювання інноваційного потенціалу, а також для формування ефективних стратегій інноваційного розвитку в умовах трансформаційної економіки. Запропонований підхід може бути використаний при розробці державної інноваційної політики, стратегій регіонального розвитку, а також у практиці корпоративного управління.
Посилання
Lundvall B.-Å. (1992). National Systems of Innovation: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning. London: Pinter, p. 342.
Edquist C. (2005). Systems of innovation: Perspectives and challenges. In J. Fagerberg, D. Mowery, & R. Nelson (Eds.), The Oxford Handbook of Innovation (pp. 181–208). Oxford: Oxford University Press, p. 181-208.
Chesbrough H. (2003). Open Innovation: The New Imperative for Creating and Profiting from Technology. Boston: Harvard Business School Press, p. 272.
Mazzucato M. (2018). Mission-Oriented Research & Innovation in the European Union. European Commission, p. 44.
Amosha O. I., Heiets V. M., Fedulova L. I. (2019). Innovatsiinyi potentsial ekonomiky Ukrainy: suchasni vyklyky ta perspektyvy rozvytku [Innovative potential of the Ukrainian economy: current challenges and development prospects]. Ekonomika Ukrainy, vol. 3(688), pp. 3–21.
Lundvall B.-Å. National Systems of Innovation: Towards a Theory of Innovation and Interactive Learning. London: Pinter, 1992. 342 p.
Edquist Ch. Systems of innovation: Perspectives and challenges. In: Fagerberg J., Mowery D., Nelson R. (eds.). The Oxford Handbook of Innovation. Oxford: Oxford University Press, 2005. P. 181–208.
Chesbrough H. Open Innovation: The New Imperative for Creating and Profiting from Technology. Boston: Harvard Business School Press, 2003. 272 p.
Mazzucato M. Mission-Oriented Research & Innovation in the European Union. Brussels: European Commission, 2018. 44 p.
Амоша О. І., Геєць В. М., Федулова Л. І. Інноваційний потенціал економіки України: сучасні виклики та перспективи розвитку. Економіка України. 2019. № 3 (688). С. 3–21.
