МУЗИЧНА ТЕРАПІЯ ЯК ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ В ОСВІТІ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2787-5137-2023-3-4

Ключові слова:

музична терапія, освіта, психоемоційне здоров’я, здоров’язбережувальні технології, український досвід

Анотація

У статті проаналізовано стан розвитку музичної терапії в Україні як здоров’язбережувальної технології. У соціокультурному просторі інформаційного суспільства у ХХІ столітті посилюється інтерес науки та практики до розв’язання проблем кризових станів, у які потрапляє людина в обставинах війни й інших кризових ситуацій; збереження психоемоційного здоров’я, використання тих технологій профілактики синдрому емоційного вигорання, які створюють комфортні об’єктивні умови для емоційно-психологічної саморегуляції, забезпечують емоційну стабільність особистості та є важливим чинником у досягненні успіхів. Саме інформаційне суспільство характеризується зростанням потоку інформації, великою кількістю кризових ситуацій, прискоренням темпів суперечливого життя сучасної людини, тому інтенсивність комунікативних зв’язків, пов’язаних із негативом, впливає на психологічне здоров’я людини, якість її життя, душевний баланс і благополуччя, рівновагу та гармонію, здатність до подолання стресу, підтримку працездатності в різних сферах життя та професійної діяльності. У статті акцентовано виокремлення музичної терапії як здоров’язбережувальної технології країн Європи та Сполучених Штатів Америки в самостійний підрозділ нашого наукового дослідження, яке зумовлено нижчезазначеним. Перша умова – це підвищений запит сучасного суспільства на впровадження теоретичних досліджень науковців у практику збереження здоров’я громадян, підвищення їхньої професійної активності, культурного й освітнього рівнів саме у країнах Європи та Сполучених Штатів Америки. Друга умова – це спроба дослідників музичної терапії перейти від теорії музичної терапії до використання інновацій у галузі мистецтва на практиці; науково осмислити теоретичні та практичні проблеми, які потребують розв’язання. Доведено, що актуальність зазначеної проблеми загострює те, що питання застосування музичної терапії у професійній діяльності майбутніх фахівців мистецького спрямування в університетах Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки не мали належного відображення в наукових працях. А в соціокультурному й освітньому просторі України проблемі використання музичної терапії та підготовці для цього фахівців мистецького спрямування донедавна зовсім не приділялась увага.

Посилання

American Music Therapy Association & Certification Board for Music Therapists. Legislative language template : working document. Copy in possession of authors. 2014. URL: https://www.musictherapy.org/(дата звернення: 09.01.2023).

Вареник Н. Ці чарівні і небезпечні звуки музики. Дзеркало тижня. 2007. № 12 (641). С. 22.

Гриньова В. Музикотерапія як складова здоров’язбережувальної технології виховання студентської молоді. Витоки педагогічної майстерності. 2015. Випуск 16. С. 20–27.

Газолишин В. Арт-терапія: Мистецтво бачити. Херсон, 2007. 75 с.

Ковальова С. Музикотерапія як ресурс збереження здоров’я та попередження синдрому «професійного вигорання» у педагогічних працівників. Народна освіта : електронне фахове видання. 2018. Вип. 1. С. 15–22. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=5236 (дата звернення: 12.01.2023).

Ковальова С. Музикотерапія у збереженні психологічного здоров’я педагогів: теоретичний аспект. Світові освітні тренди: створення творчого середовища STEAM-навчання : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної online-конференції. Київ : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2021. 134 c.

Львов О. Музикотерапія як напрям. Історія, розвиток, перспективи, техніки : Форум психіатрії та психотерапії. 2019. Т. 12. С. 126–138.

Львов О., Жабко Н. Музична психодрама та музикотерапевтичні розстановки. Психологія і особистість : науковий журнал. 2018. № 2 (14). ISSN 2226-4078 (Print), ISSN 2410-3527 (online),

Львов О. Музична імпровізація – “via regia” до несвідомого. Збірник матеріалів ХХІV Науково-практичної конференції з міжнародною участю. Чернівці, 2018. С. 92–96.

Львов О. Музикотерапія – психологія, терапія, наука, творчість. Арт-простір: мінливість та стабільність – пошуки балансу : збірник матеріалів ХVІ Міжнародної міждисциплінарної науково-практична конференції, м. Харків, 15–17 лютого, 2019 р. С. 126–138.

Плаксіна О. Музична терапія як один із засобів оздоровчої рекреації здобувачів вищої освіти. Інноваційна педагогіка : науковий журнал. 2020. Вип. 22. Т. 2. С. 47–49.

Побережна Г. Музикотерапія як інноваційна технологія особистісного розвитку. Вища освіта України. 2010. № 3. С. 87–97.

Строгаль Т. Музична терапія в українському освітньому просторі: досвід та перспективи становлення. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14 «Теорія і методика мистецької освіти». 2017. Вип. 23. С. 7–11. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_014_2017_23_4 (дата звернення: 10.01.2023).

Шанських Г. Музика як засіб корекційної роботи. Мистецтво у школі. 2003. № 5. С. 28–31.

Hawks J.H., Moyad M.A. CAM: definition and classification overview. Urologic Nursing. 2003. Vol. 23. Iss. 3. P. 221–223.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-27

Номер

Розділ

ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ