ВПЛИВ ПРОФЕСІЙНОГО СТРЕСУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2787-5137-2024-2-14Ключові слова:
професійний стрес, реабілітаційна робота, соціальні працівники, емоційне вигорання, когнітивні функції, ефективність роботиАнотація
Професійний стрес є невід’ємною частиною роботи соціальних працівників, особливо тих, хто займається реабілітаційною діяльністю. Високі робочі та емоційні навантаження, недостатність ресурсів та невизначеність ролей і обов’язків можуть значно знижувати ефективність їхньої роботи. Ця стаття розглядає вплив професійного стресу на якість реабілітаційної роботи соціальних працівників та пропонує можливі шляхи зменшення негативного впливу стресу. Метою статті є дослідження впливу професійного стресу на ефективність реабілітаційної роботи соціальних працівників, а також виявлення ключових факторів, що сприяють виникненню стресу, та розробці ефективних стратегій для його зменшення. Наукова новизна роботи полягає у комплексному підході до вивчення впливу професійного стресу на реабілітаційну роботу соціальних працівників. У дослідженні використано мультидисциплінарний підхід, який включає аналіз психологічних, соціальних та організаційних аспектів професійного стресу. Такий комплексний підхід дозволяє глибше зрозуміти причини та наслідки професійного стресу, а також розробити більш ефективні стратегії для його зменшення. Професійний стрес суттєво впливає на ефективність реабілітаційної роботи соціальних працівників. Основними негативними наслідками стресу є зниження якості надання послуг, погіршення когнітивних функцій, фізичне та психічне виснаження, а також невизначеність ролей і обов’язків. Розуміння чинників, що сприяють виникненню стресу, може допомогти розробити цілеспрямовані стратегії для його зменшення. Подальші перспективи в напрямі зниження впливу професійного стресу на ефективність реабілітаційної роботи соціальних працівників включають впровадження програм управління стресом, використання сучасних технологій для зниження навантаження, підтримку з боку керівництва, створення підтримуючого робочого середовища та підвищення обізнаності про стрес та його наслідки. Впровадження цих заходів сприятиме покращенню умов праці соціальних працівників, підвищенню їхньої продуктивності та забезпеченню високої якості реабілітаційних послуг для клієнтів.
Посилання
Гронь К. Професійний стрес та методи його усунення. Проблеми охорони праці, промислової та цивільної безпеки. 2020. С. 93–95.
Коняєва Л., Гурович О. Особливості синдрому емоційного вигорання у психологів-консультантів. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія. 2022. № 3 (56). С. 10–18. https://doi.org/10.32689/maup.psych.2022.3.2.
Кравченко О.В. Основні стратегії регуляції професійного стресу, корекція стресових станів. Проблеми екстремальної та кризової психології : збірник наукових праць. 2010. Вип. 7. С. 227–238.
Льошенко О., Кондратьєва В. Діагностика, профілактика, корекція синдрому «емоційного вигорання». Вісник Львівського університету. Серія : психологічні науки. 2021. C. 105–112.
Мекшун Л. Вплив стрес-менеджменту на працездатність людини й управління персоналом в умовах війни. Проблеми і перспективи економіки та управління. 2023. № 2 (34). C. 77–87. https://doi.org/10.25140/2411-5215-2023-2(34)-77-87.
Михальська Ю.А., Михальський А.В. Сучасний стан медико-соціальної реабілітації осіб похилого віку та шляхи її вдосконалення. Інклюзія і суспільство. 2023. № 2. С. 72–77. https://doi.org/10.32782/2787-5137-2023-2-10.
Тептюк Ю. Психологічні особливості розвитку емоційно-мотиваційного компонента стресостійкості соціальних працівників різних вікових категорій. Науковий часопис УДУ імені Михайла Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 2020. Випуск 12 (57). C. 111–121. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.12(57).10.
Agussani A., Sulasmi E. Professional Social Workers in the Era of Revolution 4.0 (Case Study in Medan ODH Social Rehabilitation Center). Islam Realitas: Journal of Islamic and Social Studies. 2021, № 7 (1). C. 1–15. https://doi.org/10.30983/islam_realitas.v7i1.3789.
Russell H.F., Richardson E.J., Bombardier C.H., Dixon T.M., Huston T.A., Rose J. & Ullrich, P.M. Professional standards of practice for psychologists, social workers, and counselors in SCI rehabilitation. The Journal of Spinal Cord Medicine. 2016. № 39 (2). C. 127–145. https://doi.org/10.1080/10790268.2015.1119966.