ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ

Анотація

У статті описано процес формування професійної компетентності викладачів закладів вищої освіти у процесі професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Наразі компетентність трактується як здатність або готовність реалізувати набуті знання, уміння та навички в реальній діяльності. Компонентами компетентності є предметні та операційні знання, уміння та навички - здатність і готовність використовувати їх у діяльності, а також впевненість у діяльності та відповідальність за її результати. У сучасному суспільстві, яке постійно зазнає змін, важливого значення набуває високий професіоналізм та професійна компетентність педагогічних працівників, викладачів, адже конкурентоспроможність фахівців, яких готує вищий навчальний заклад, є нагальним питанням. Це безпосередньо стосується працівників сфери освіти з інклюзивним населенням, адже педагоги повинні бути компетентними в науковій сфері діяльності, оскільки професійна освіта завжди була і залишається спрямованою на всебічний розвиток особистості з метою підготовки її до активної та ефективної участі в суспільному виробництві з найбільшою користю для себе і для суспільства в цілому. У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає центральним, своєрідним «вузловим» поняттям, адже компетентність особистості: поєднує в собі інтелектуальну та практичну складові освіти; поняття компетентності містить ідеологію інтерпретації змісту освіти, який формується від результату; компетентність особистості має інтегративний характер, оскільки включає низку однорідних або тісно пов'язаних між собою знань і досвіду, що належать до широких сфер культури і діяльності (інформаційної, правової та ін.). Особистісна компетентність має певну структуру, складові якої пов'язані зі здатністю людини вирішувати різні проблеми в повсякденному, професійному чи соціальному житті. Структура компетентності особистості включає: компетентність у сфері самостійної пізнавальної діяльності; у сфері громадянської та суспільної діяльності; у сфері соціально-трудової діяльності; компетентність у побутовій сфері; у сфері культурно-дозвіллєвої діяльності. Серед знань і практичного досвіду, що формуються в процесі досягнення людиною певного рівня компетентності, – навички самоосвіти, критичного мислення, самостійної роботи, самоорганізації та самоконтролю, роботи в команді, вміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних рішень, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, знаходити, формулювати та вирішувати проблеми.