МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ У ПОЛІТИЦІ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/inclusive_economics.1-5Ключові слова:
пріоритет, політика регіонального розвитку, регіональне прогнозування, ФорсайтАнотація
Політики та зацікавлені сторони часто стикаються зі складним завданням розподілу ресурсів і уваги між різними регіонами в пошуках збалансованого та сталого розвитку. Методологія визначення пріоритетів у політиці регіонального розвитку відіграє ключову роль у прийнятті цих рішень, забезпеченні ефективного використання ресурсів і стимулюванні справедливого зростання. Встановлено, що прогнозування регіонального розвитку будується у відповідності із загальними принципами прогностики і територіального прогнозування, а, саме: системність і узгодженість, варіантність і неперервність, достовірність і точність прогнозів. Запропоновано Форсайт-технологію як метод прогнозування використовувати як ефективний інструмент стратегічного планування розвитку країни чи окремих її регіонів. Проблеми регіонального розвитку є слабко структурованими, тому що саму постановку задачі не вдається описати моделлю, яка представляється функцією багатьох змінних, що приймають числові значення, цільова функція не має чітко вираженої мети, не розроблені алгоритми отримання числових рішень. Політика регіонального розвитку є двовимірною, тобто включає безпосередньо політику держави щодо регіонів, метою якої є забезпечення геостратегічних інтересів держави на основі переважного використання централізованих фінансових ресурсів, і політику регіонів, спрямовану на ефективне здійснення відтворювальних процесів в економіці, соціумі і природному середовищі, для реалізації якої потрібна підтримка держави. Стратегія регіонального розвитку не визначає конкретні напрямки діяльності обласної та місцевої влади в тому, що стосується поліпшення умов і забезпечення розвитку регіону, але чітко вказує на те, що органи місцевого самоврядування та виконавчої влади відіграють ключову роль у визначенні напрямків розвитку регіону. Методологія визначення пріоритетів у політиці регіонального розвитку є дороговказним компасом у складному ландшафті регіональних розбіжностей і проблем розвитку. Завдяки структурованому підходу, аналізу даних, участі та можливості адаптації ця методологія пропонує політикам потужний інструмент для навігації в тонкощах сприяння збалансованому та сталому зростанню в різних регіонах.
Посилання
Біла C. О., Шевченко О. В., Жук В. І., Кушнір М. О. та ін. Стратегії розвитку регіонів: шляхи забезпечення дієвості : аналітична доповідь / за ред. С. О. Білої. Київ : НІСД, 2010. 25 с.
Матвієнко В. Я. Прогностика. Київ : Українські пропілеї, 2000. 484 с.
Круш П. В., Кожемячко О. О. Регіональне управління : навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2007. 248 с.
Сонько С. П. Сучасна модифікація теорії економічного районування. Регіональна економіка. 2005. № 3(37). С. 7–18.
Сонько С. П., Кулішов В. В., Мустафін В. І. Ринок і регіоналістика : навчальний посібник. Київ : Ельга, Ніка-Центр, 2002. 380 с.
Федулова Л. І. Форсайт: сучасна методологія технічного прогнозування. Економіка і прогнозування. 2008. № 3. С. 106–120.
Bila C. O., Shevchenko O. V., Zhuk V. I., Kushnir M. O. ta in. (2010). Stratehii rozvytku rehioniv: shliakhy zabezpechennia diievosti: analitychna dopovid [Regional development strategies: ways to ensure effectiveness: analytical report] za red. S. O. Biloi. Kyiv: NISD, 25 p.
Matviienko V. Ya. (2000). Prohnostyka [Prognostics]. Kyiv: Ukrainski propilei, 484 p.
Krush P. V., Kozhemiachko O. O. (2007). Rehionalne upravlinnia: navch. posib. [Regional management: teaching manual]. Kyiv: TsUL, 248 p.
Sonko S. P. (2005). Suchasna modyfikatsiia teorii ekonomichnoho raionuvannia [Modern modification of the theory of economic zoning]. Rehionalna ekonomika. No. 3(37). P. 7–18.
Sonko S. P., Kulishov V. V., Mustafin V. I. (2002). Rynok i rehionalistyka: navchalnyi posibnyk [Market and regional studies: educational manual]. Kyiv: Elha, Nika-Tsentr, 380 p.
Fedulova L. I. (2008). Forsait: suchasna metodolohiia tekhnichnoho prohnozuvannia [Forsyth: modern methodology of technical forecasting]. Ekonomika i prohnozuvannia. No. 3. P. 106–120.