ЕКОЛОГІЧНА СКЛАДОВА СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЙ ПУБЛІЧНОЇ СФЕРИ: РОЛЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Метою статті є обґрунтування місця і ролі екологічної складової в системі менеджменту організацій публічної сфери та визначити управлінську роль органів місцевого самоврядування ОМС в умовах децентралізації. Методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження слугували концепції сталого розвитку, еколого орієнтованого публічного менеджменту, інституційної економіки та теорії управлінської спроможності, що дало змогу розглядати управління відходами як сферу реалізації законодавчо визначених повноважень органів місцевого самоврядування, інтегровану у систему публічного менеджменту та процес реалізації місцевої екологічної політики. Застосування системного та інституційного підходів уможливило розгляд управління побутовими відходами як багаторівневої системи з її нормативно-правовим, інституційним, організаційним, інфраструктурним та соціально-комунікаційним компонентами, а також співвіднесення законодавчо визначених повноважень органів місцевого самоврядування з реальною управлінською практикою. Порівняльний аналіз, методи класифікації та групування використано для виявлення територіальних відмінностей і управлінських обмежень у сфері управління побутовими відходами територіальних громад за інституційними, інфраструктурними, кадровими та міжмуніципальними ознаками. Результати дослідження. З позиції цільового підходу обґрунтовано, що екологічна складова є невід’ємним елементом системи менеджменту організацій публічної сфери, а в умовах децентралізації органи місцевого самоврядування виступають ключовими суб’єктами її реалізації на територіальному рівні. Встановлено, що сучасна модель еколого орієнтованого публічного управління формується на основі поєднання інтегрованого та партнерсько-мережевого підходів, які ґрунтуються на цінностях охорони довкілля, міжпоколінної відповідальності, участі громадськості та партнерства. У межах цієї моделі екологічні та суспільні цінності забезпечують цілісність управлінських процесів, що безпосередньо відображається у діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема, й у сфері управління відходами. Встановлено, що стан управління побутовими відходами в громадах Тернопільського регіону характеризується територіальними диспропорціями, низьким рівнем охоплення населення послугами, домінуванням сміттєзвалищеорієнтованої моделі управління. Це вказує на розрив між задекларованими екологічними пріоритетами публічної політики та фактичними управлінськими можливостями ОМС щодо їх реалізації. Обґрунтовано, що подолання цього розриву потребує переходу від формального виконання регуляторних вимог до системного впровадження управлінських підходів, розвитку кластерних і міжмуніципальних форм співробітництва, формування повноцінної інфраструктури оброблення відходів, посилення управлінських і проєктних компетенцій персоналу ОМС та активізації партнерської взаємодії з бізнесом і громадськістю. Наукова новизна результатів дослідження: удосконалено: методологічний підхід до розгляду сфери управління побутовими відходами як аналітичного базису для оцінювання управлінської спроможності органів місцевого самоврядування щодо екологізації системи їх менеджменту, який, на відміну від існуючих, ґрунтується не лише на аналізі формального виконання законодавчих вимог, а передбачає оцінювання відповідності задекларованих екологічних цінностей управлінським практикам на місцевому рівні; набула подальшого розвитку: систематизація управлінських обмежень у сфері управління побутовими відходами територіальних громад за інституційними, інфраструктурними, кадровими та міжмуніципальними ознаками, які зумовлюють розрив між задекларованими екологічними пріоритетами та реальною управлінською практикою. На відміну від існуючих підходів, зазначені обмеження розглядаються не ізольовано, а як взаємопов’язана система факторів, яка визначає рівень управлінської спроможності органів місцевого самоврядування та результативність реалізації місцевої екологічної політики у сфері управління відходами. Практична значущість результатів дослідження. Сформовані у статті пропозиції щодо системного впровадження управлінських, кластерних, міжмуніципальних та інфраструктурних підходів, посилення управлінських компетенцій персоналу та активізації партнерської взаємодії з бізнесом і громадськістю застосовні територіальними органами екологічного управління, органами місцевого самоврядування при коригуванні політик, стратегій і програм, а також з метою екологізації систем їх менеджменту.