СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ І ФІЛОСОФСЬКІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЗДРОСТІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Вступ. Глобальні зміни, що відбулися на межі XX–XXI століть, стали причиною розшарування суспільства, що призвело до постійного суперництва. Практично кожна людина прагне відповідати заданій моделі успішної людини, яка транслюється через засоби масової інформації. Однак можливості та ресурси особистості обмежені, що неминуче призводить до заздрощів. Інтерес до феномену заздрощів з’явився ще в давні часи і продовжує породжувати безліч суперечок серед сучасних дослідників. Серед численних праць важко виявити однозначне визначення заздрощів: одні автори вважають її емоцією, інші – особистісною рисою, треті розглядають її у рамках відносин. Але більшість дослідників сходяться в думці, що заздрість є негативним, руйнівним явищем як для самої особистості, так і для її стосунків у колективі. Мета. У статті розглядаються та аналізуються соціально-психологічні та філософські аспекти проблематики заздрощів, описуються основні проблеми дослідження заздрості у філософії та сучасній психології, а також намічаються шляхи вивчення цього соціально-психологічного феномену у топологічному, структурному та динамічному планах. Наголошується, що дослідження заздрощів є не тільки академічною проблемою, оскільки характер її вирішення багато в чому зумовлює наші уявлення про різноманіття соціальних факторів, що виступають як її причини, а також психологічні механізми, які забезпечують різні прояви заздрощів у ситуаціях соціального порівняння. Результати. Аналіз наявних публікацій з актуальної проблематики дослідження дозволяє зробити висновок про різноплановість та багатоаспектність наукового пошуку у розгляді феномена заздрощів. Наявний понятійний плюралізм свідчить як про різноманітні підходи у трактуванні аналізованого проблемного напряму, так і про неоднозначності у сутнісному розумінні феноменологічних проявів заздрості. З одного боку, це дозволяє поглянути на неї з різних точок зору, а з іншого – зумовлює гостру необхідність інтеграції емпіричних та теоретичних досліджень у цілісну систему. Зважаючи на певну фрагментарність, феномен заздрості вимагає продовження своєї наукової рефлексії на більш поглибленому рівні, що сприятиме акцентуації необхідної практико-орієнтованості психологічного дослідження.