ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ

Анотація

У статті описується процес формування професійної компетентності викладачів у закладах вищої освіти у процесі професійної діяльності в умовах інклюзивного навчання. Зараз компетентність трактується як здатність чи готовність до реалізації набутих знань, умінь, навичок в реальній діяльності. Компонентами компетентності є предметні та оперативні знання, вміння та навички – здатність і готовність до їх використання у діяльності та впевненість у діяльності й відповідальність за її результати. У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає як центральне, свого роду «вузлове» поняття, тому, що компетентність особистості: поєднує в собі інтелектуальну та практичну складову освіти; у понятті компетентності закладено ідеологію інтерпретації змісту освіти, що формується від результату; компетентність особистості має інтегративну природу, оскільки вона вбирає в себе низку однорідних або близькоспоріднених знань і досвіду, що належать до широких сфер культури та діяльності (інформаційної, правової та ін.). Компетентність особистості має певну структуру, компоненти якої пов’язані зі здатністю людини вирішувати різні проблеми у повсякденному, професійному чи соціальному житті. У структурі компетентності особи представлені: компетентність у сфері самостійної пізнавальної діяльності; у сфері цивільно-суспільної діяльності; у сфері соціально-трудової діяльності; компетентність у побутовій сфері; у сфері культурно-дозвільної діяльності. Серед знань та практичного досвіду, що формуються в процесі досягнення особистістю певного рівня компетентності, – навички самоосвіти, критичного мислення, самостійної роботи, самоорганізації та самоконтролю, роботи в команді, уміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних варіантів вирішення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, знаходити, формулювати та вирішувати проблеми.