ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ РУХОВОГО АПАРАТУ

Анотація

Вступ. Психологічна реабілітація дітей старшого дошкільного віку з порушеннями рухового апарату є актуальною проблемою сучасної педагогіки та психології. Рухові порушення, як-от дитячий церебральний параліч, викривлення хребта або інші патології опорно-рухового апарату, суттєво впливають не лише на фізичний стан дитини, а й на її психоемоційний розвиток, соціальну адаптацію і якість життя загалом. Важливо забезпечити комплексний підхід до реабілітації, що охоплює як медичні, так і психологічні аспекти, адже саме психологічна підтримка допомагає малюкам подолати страхи, підвищити самооцінку й навчитися ефективно взаємодіяти з оточенням.Одним із найбільш значущих аспектів є усвідомлення того, що порушення рухового апарату суттєво впливають не лише на тілесний стан дитини, а й на її внутрішній, емоційний світ. У дітей старшого дошкільного віку формуються основи уявлення про себе як про індивідуальність, їхні уявлення про світ і здатність взаємодіяти з іншими.Метою статті є аналіз особливостей психологічної реабілітації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями рухового апарату та визначення ефективних методик і підходів, які сприяють їхній психологічній адаптації та соціальній інтеграції.Наукова новизна. Порушення рухових функцій часто супроводжуються зниженням самооцінки, появою страхів, відчуттям власної неповноцінності та труднощами у спілкуванні з однолітками. Під час написання статті було проаналізовано низку ключових аспектів, що стосуються психологічної реабілітації дітей старшого дошкільного віку з порушеннями рухового апарату. Нами було виявлено характерні прояви заниженої самооцінки, підвищеної тривожності, страхів, пов’язаних із фізичною активністю, а також соціальної ізоляції.Висновки. Проаналізовано сучасні підходи та методики психологічної підтримки, які успішно застосовуються в реабілітації, зокрема ігрову терапію, арттерапію, казкотерапію та психокорекційні заняття, адаптовані до особливостей рухових порушень. Окрему увагу приділено взаємозв’язку фізичної реабілітації та психоемоційного стану дитини, підкреслено, що покращення рухових навичок сприяє зростанню впевненості в собі і стимулює соціальну активність.Саме тому психологічна реабілітація дітей старшого дошкільного віку з порушеннями рухового апарату є ключовим чинником у забезпеченні їхньої повноцінної соціальної адаптації та подоланні психоемоційних труднощів. Комплексний, індивідуальний підхід з урахуванням фізіологічних особливостей і потреб дитини дає змогу значно підвищити рівень її психологічного комфорту, стимулюючи позитивне ставлення до себе та навколишнього світу. Важливо також активізувати співпрацю між медиками, психологами, педагогами та родинами, що створить сприятливі умови для гармонійного розвитку дітей із порушеннями рухового апарату.