ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ТРЕНІНГОВОМУ ФОРМАТІ

Анотація

Вcтуп. Емоційний інтелект розглядається як важливий чинник успішної взаємодії, професійної ефективності та психологічного благополуччя. Зростання його значимості за умов соціальних змін посилює інтерес до механізмів розвитку емоційної компетентності. Тренінгові програми відіграють ключову роль, оскільки забезпечують емоційний досвід, рефлексію та практичне формування навичок. Різні моделі емоційного інтелекту – когнітивна, змішана та особистісна – вимагають подальшого аналізу їх застосування у тренінговому форматі, що підкреслює актуальність дослідження цього процесу. Мета роботи – теоретично обґрунтувати та проаналізувати психологічні механізми формування емоційного інтелекту в умовах тренінгового впливу, а також визначити ефективні умови та компоненти тренінгової програми, що сприяють розвитку емоційної компетентності. Наукова новизна дослідження полягає у узагальненні підходів до розуміння емоційного інтелекту, обґрунтуванні ключових механізмів його розвитку у тренінгу, демонстрації їхнього комплексного впливу на формування емоційних навичок та уточнення ролі групової динаміки та фасилітації у підвищенні ефективності тренінгових програм. Висновки. Здійснений теоретичний аналіз підтверджує, що емоційний інтелект є багатовимірною компетентністю, яка може цілеспрямовано розвиватися в умовах тренінгового впливу. В рамках різних моделей – когнітивної, змішаної та особистісної – акцентуються різні компоненти ЕІ, однак їх об’єднує визнання можливості набуття емоційних умінь через навчання та практику. Встановлено, що ключовими механізмами тренінгового розвитку емоційного інтелекту виступають емоційна саморефлексія, когнітивна переоцінка, соціальна фасилітація та поведінкова репетиція. Вони забезпечують глибоку переробку емоційного досвіду, формування нових стратегій регулювання та підвищення ефективності соціальної поведінки. Підкреслено значення мотивації учасників та професійної компетентності тренера як факторів, що визначають результативність навчального процесу. Отримані результати можуть використовуватися для вдосконалення тренінгових програм та подальших досліджень у галузі розвитку емоційної компетентності.