НІМЕЦЬКА МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З МІГРАНТАМИ ТА ЇЇ АДАПТАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ДЛЯ УКРАЇНИ: ІНСТРУМЕНТИ ІНТЕГРАЦІЇ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Вступ. Глобальні міграційні процеси останніх десятиліть зумовили потребу у формуванні багаторівневих систем соціальної роботи в Федеративна Республіка Німеччина, які традиційно виступають ключовими центрами тяжіння міграційних потоків, виробили відмінні, але взаємодоповнювані моделі соціальної інтеграції. Їх досвід має як самостійну цінність у контексті забезпечення соціальної стабільності, так і потенціал до адаптації в інших країнах, зокрема в Україні. Метою наукового пошуку був аналіз німецької моделі соціальної роботи з мігрантами та визначення можливостей адаптації її практичних інструментів для соціальної інтеграції осіб в Україні. Дослідження базується на аналізі статистичних даних Eurostat, BAMF, BMAS та інших джерел, а також на вивченні нормативних документів і практичних програм. Виявлено ключові інструменти німецької моделі соціальної інтеграції мігрантів, що охоплюють мовну та професійну підготовку, соціальний супровід, міжкультурне посередництво й раннє працевлаштування. Наукова новизна полягає у дослідженні німецьких практик соціальної інтеграції мігрантів і можливостей їх адаптації в Україні, що сприяє підвищенню ефективності супроводу ВПО та формуванню стійкої системи реагування на міграційні кризи. Висновки. У статті проаналізовано специфіку німецької моделі соціальної інтеграції мігрантів, яка поєднує державну політику, муніципальні практики та діяльність громадських організацій. Особливу увагу приділено мовній підготовці, трудовій інтеграції, соціальному супроводу та міжкультурному посередництву. Проаналізовано сильні та слабкі сторони німецької інтеграційної системи, що дозволяє визначити можливості її адаптації для потреб соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні. На основі цього досвіду запропоновано рекомендації для України щодо розвитку індивідуальних інтеграційних планів, субсидіарної співпраці державних і недержавних структур, удосконалення міжкультурного посередництва та створення адаптованих програм працевлаштування для внутрішньо переміщених осіб.