РОЛЬ SOFT SKILLS ТА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ШЛЯХУ ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ ПІДЛІТКІВ

Анотація

Вступ. Дослідження останніх десяти років переконливо показують, що для роботодавців мають цінність не лише професійні компетенції, а й додаткові знання та вміння, яких, як правило, не вчать у вишах: креативність, відповідальність, чемність та багато інших. Саме такі компетенції називають «м’якими навичками» – soft skills. Мета дослідження – розглянути актуальність теми soft skills в контексті професійного самовизначення та потенційної ідентифікації підлітка на ринку праці як конкурентоспроможної одиниці. Актуальність цього підкреслюється ще й тим, що soft skills можна розглядати як «сукупність особистісних навичок безвідносно до сфери діяльності» та як «особистісну компетентність бути гнучким до професійної ситуації. Також відзначено, що методологічною основою soft skills виступає емоційний інтелект, адже необхідність розвитку «гнучких компетентностей» передбачає наявність цілепокладання, а отже розуміння себе в контексті власного життя та бажаного статусу у суспільстві. Новизна роботи. визначається аналізом психологічних особливостей підліткового віку та соціальних умов їх виховання, що з одного боку, орієнтовані на професійне самовизначення, але за низкою показників не готові до цього в реаліях сучасного суспільства. Крім того, запропонована структура психолого-педагогічної програми розвитку емоційного інтелекту в підлітків, що є ефективним інструментом, який сприяє формуванню готовності до вибору професії та розвитку «м’яких» навичок у процесі супроводу професійного самовизначення учнів загальноосвітньої школи. Висновки. На нашу думку, запропонований матеріал та психолого-педагогічний супровід у вигляді орієнтовно складеної програми дозволить підняти рівень розвитку емоційного інтелекту підлітка, що сприятиме більш конструктивному розв’язуванню конфліктних ситуацій, взаємодії з різними типами людей, розумінню і прийняттю індивідуальних особливостей особистості; до появи здатності до емпатії та підвищенні рівня останньої; до полегшення розуміння невербального спілкування і причинно-наслідкових чинників у поведінці людей. Усе це позитивно вплине на здатність до адаптації в реальному житті в колективі і стає ефективним потенціалом та надійним аргументом під час вступу в трудову діяльність.