ДОПОМОГА ЯК СТИЛЬ ЖИТТЯ: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/inclusion-society-2022-1-7Ключові слова:
волонтер, волонтерська діяльність, міжнародна волонтерська програма, самореалізація студентівАнотація
Вступ. Волонтерський рух дає можливості молодим людям учитися та реалізовувати себе через надання допомоги як окремій людині, так і суспільству загалом. Зважаючи на складний стан політичної, економічної, соціальної сфери, реформування пенсійної системи, впровадження технологічного підходу в теорію і практику соціальної роботи тощо, багато вчених, практиків в Україні звернули свою професійну увагу на волонтерство як важливий засіб самореалізації молоді. Наявні наукові доробки вітчизняних та зарубіжних учених дають змогу ознайомитися з основними концептуальними підходами до організації волонтерського руху в Україні, з деякими теоретичними аспектами цієї проблеми, з практичним досвідом організації волонтерських шкіл, проведення тренінгів, реалізації волонтерських програм у різних регіонах, конкретними формами роботи волонтерів, апробованих на практиці. Мета. Мета статті полягає у теоретичному дослідженні психологічної структури волонтерської діяльності як засобу самореалізації студентської молоді. Результати. На основі проведеного аналізу літератури нам вдалося з’ясувати, що людина у разі включення в групу добровольців зазвичай має власну мотивацію, цілі, потреби та чинники. Для успішної самореалізації у волонтерстві необхідно чітко усвідомлювати мотиви зайняття цією діяльністю, власні вміння й навички тощо. Молодь сьогодення має одну досить суттєву перевагу порівняно навіть із молоддю початку 90-х років минулого століття. Вони можуть вільно подорожувати за кордон, навчатися в зарубіжних вищих навчальних закладах – мають загалом безперешкодний доступ до надбань світової культури та науки. Досить цікаво, що порівняно небагато сучасних студентів та молодих спеціалістів використовують шанс пізнати світ особисто, а не з книг чи телебачення. Тим часом інформації про обміни, навчання за кордоном сьогодні досить багато представлено в Інтернеті. Щоправда, здебільшого потрапити на навчання або в програму обміну з першої спроби досить важко, однак студентам досить-таки легко взяти участь у міжнародній волонтерській програмі.
Посилання
Бандурка А.М. Психология управления. Харьков : Фортуна-пресс, 1998. 464с.
Вайнола Р.Х. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку. Київ : Академпрес, 1999. 285 с.
Василенко К.А. Волонтер – це стан душі. Волонтер, 2001. № 10. С. 24–32.
Карпиловська С.Я. Дослідження стану волонтерського руху жінок, що перенесли РМЗ. Проблеми загальної та педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. Київ : [б.н.в.], 2001, т. ІІІ, ч. 8. С. 107–114.
Назарук В. Волонтерський рух в Україні: від історії до реалій. Перехрестя. 2000. № 7. С. 12–16.
Організація волонтерського руху у вищих навчальних закладах: Діагностичний інструментарій : методичні розробки / Укл. Т.О. Рудякевич. Житомир : ЖДУ, 2004. 48 с.
Підготовка волонтерів до роботи у службі «Телефон Довіри». Київ : ДЦССМ, 2003. 35 с.
Романенкова Л.А. О системе волонтёрской помощи в Канаде. Практична психологія і соціальна робота. 1999. № 6. С. 45–57.
Соціальна робота в Україні : навчальний посібник. / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Марченко та ін ; Заг. ред. І.Д. Звєрєвої, Г.М. Лактіонової. Київ : Центр навчальної літератури, 2004. 256 с.
Pettigrew T. Intergroup Contact Theory. Annual Review of Psychology. London, 1998. P. 65–85.
Swanger J. Letter from the Editor: The Critical Pedagogy of Ethnography in the Border Studies Program. Quantative Studies in Education. New Orleans, 2002. P. 1–10.