Соціальна робота та психологія: освіта і наука

СОЦІО-ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ У МОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАПРЯМУ

Лариса Олександрівна Гапоненко — 2023-12-27

Вступ. В розвитку життєдіяльності суспільства та діджиталізації сучасного світу виникає дедалі більше психологічних бар’єрів в опануванні нового навчального матеріалу, самоідентифікації молоді у професії та в суспільному житті. У пошуках власного місця у суспільстві та в здобутті професії у молодої людини з особливими освітніми потребами та молоді з інвалідністю виникає безліч стереотипів та бар’єрів стосовно власного інтелектуального потенціалу, мотивації до навчання, здобувачі освіти з інвалідністю переходять до групи ризику та переживають кризові стани, які перешкоджають повноцінному розвитку особистості. Мета та завдання статті – виявити особливості виникнення психологічних бар’єрів під час вивчення іноземної мови та дослідити й запропонувати основні підходи до подолання даних бар’єрів у закладах інклюзивного напряму. Виклад основного матеріалу дослідження. В опануванні іноземної мови здобувачами освіти спостерігається ряд бар’єрів, які спричиняють проблеми у сприйнятті іншомовної лексики та оволодінні практичних навичок спілкування іноземною мовою. В психолого-педагогічній літературі, присвяченій дослідженню психологічних бар’єрів, виділяється пріоритетне питання формування комунікативної компетенції на основі сформованої лінгвістичної компетенції. На нашу думку, ключовим у профілактиці та подоланні психологічних бар’єрів слід виділити ефективну організацію навчання, переміщення акценту з засвоєння теоретичних знань до практичної навчальної діяльності, виділенні практичної цінності іноземної мови в професійному спілкуванні, професійному становленні і зростанні майбутніх фахівців в галузі економіки, соціальної роботи, фінансів, обліку і оподаткування, психології тощо. У статті, відстоюється думка про те, що кожен здобувач освіти, не зважаючи на складність у зв’язку із порушенням здоров’я, має право не лише конституційне, а й моральне і духовне, та рівні можливості для опанування іноземної мови. У цьому контексті важливий вибір інструментарію для роботи викладача із здобувачем освіти з особливими освітніми потребами. Слід відзначити ключову роль педагога у контексті подолання здобувачами освіти психологічних бар’єрів під час вивчення іноземної мови, адже викладач має завдання не лише надавати нові знання студентам, а й застосовувати педагогічні заходи превентивного характеру, що передбачатимуть профілактику можливості виникнення психологічних бар’єрів, вибудовуючи відповідну комунікативну інтеракцію та комунікативну стратегію.

РОЛЬ СІМ’Ї У ФОРМУВАННІ УЯВЛЕНЬ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ ПРО МАЙБУТНЄ ПОДРУЖНЄ ЖИТТЯ

Наталія Вікторівна Жиляк — 2023-12-27

Вступ. У статті здійснено аналіз ролі сім’ї у соціумі, як основи психосоціального, культурно-освітнього, економічного, морально-духовного оновлення держави. У статті утверджується думка та ідея про те, що сім’я – це важливий соціальний інститут, який стоїть біля витоків та формування усіх без виключень особистостей. Висвітлено шляхи гармонізації сім’ї та дієвого підходу до її утворення, формування у молоді з інвалідністю уявлень про майбутню сім’ю. Розкрито основні дослідження, присвячені особливостям функціонування сімей, їхній структурі, а також різні підходи до розуміння сім’ї та шлюбу. Мета. Здійснити аналіз та визначити роль сім’ї у розвитку молоді з інвалідністю як важливої психологічної складової життєдіяльності суспільства, а також довести, що одна з важливих психологічних функцій сім’ї – це підготовка та виховання наступних поколінь, так як роль батьківства має соціокультурну природу і охоплює систему визначених культурою та суспільством норм та цінностей, що визначають розподіл між батьками обов’язків чи функцій опіки за дітьми і, обов’язково, їх виховання в сім’ї; регулюють зміст та характеристики ролей, моделей і шаблонів рольової поведінки. Виділено основні характеристики та ознаки сім’ї як малої соціальної групи, тобто обов’язковість інтегральних психологічних чинників (інтереси сім’ї, суспільна думка, психологічний клімат тощо.), які виникають та зміцнюються з зародженням та розвитком сім’ї; існування визначальних параметрів сім’ї, тобто групи як єдиного цілого. Здійснено аналіз значення сім’ї і, особливо, сімейного виховання у формуванні особистості дитини, тим паче з інвалідністю. Зазначено, що сім’я на сучасному етапі розвитку суспільства – гостро потребує різносторонньої допомоги: матеріальної, психологічної, культурологічної тощо. Результати. У статті визначено та запропоновано важливі шляхи покращення виховних впливів та зміцнення сучасної сім’ї. Підготовка молоді до подружнього життя має здійснюватися на всіх етапах його вікового розвитку і бути невіддільною від загальних проблем виховання.

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ПЛАНОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТЕХНІКУМ-ІНТЕРНАТ: ПЕРШІ КРОКИ ДІЯЛЬНОСТІ (1970-ТІ РР.)

Людмила Миколаївна Комарніцька — 2023-12-27

Вступ. Нині одним із пріоритетних напрямів політики нашої держави є створення інклюзивного освітнього середовища. Як і в більшості країн світу, в Україні концепція інклюзивної освіти застосовується, як правило, до людей з інвалідністю, яких налічувалося більше 3 млн. Актуальність зазначеної проблеми зумовлена тенденцією до зростання кількості молодих людей та дітей, які потребують спеціальної освіти, яка би сприяла їхній соціальній адаптації та інтеграції в активне суспільне життя. Останні роки позначені значними змінами у системі інклюзивної освіти. Перші кроки посталого у 1971 р. Кам’янець-Подільського планово-економічного технікуму-інтернату відбувалися в умовах відсутності належно обладнаних навчальних приміщень, їдальні, гуртожитку, що змусило дирекцію відтермінувати навчання. Керівництву довелося вирішувати надскладне завдання формування кваліфікованого педагогічного колективу, навчально-допоміжного персоналу, налагодження чіткої роботи структурних підрозділів, створення відповідної матеріально-технічної бази. Роки становлення закладу були дуже складними. Все ж, незважаючи на труднощі, вдалося забезпечити достатній рівень навчально-виховної роботи, впровадити у практику досягнення педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, заохотити викладачів, насамперед молодих, підвищувати свій методичний і теоретичний рівень. Зверталася увага на формування викладацького складу кадрами, які мали значний виробничий досвід роботи, що, своєю чергою, забезпечувало реалізацію принципу поєднання на заняттях теорії та практики, навчання учнів на реальних прикладах з професійної діяльності викладачів. Мета статті – на основі наукового аналізу конкретного історичного матеріалу комплексно і всебічно дослідити період історичного шляху, зокрема 1970-ті роки, тобто перше десятиліття від створення Кам’янець-Подільського планово-економічного технікуму-інтернату. Результати досліджень доводять актуальність інформації для дослідників історії освіти Подільського краю, викладачів і студентів ЗВО у науково-дослідній і виховній роботі.

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ВПЛИВ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВОГО КОМПОНЕНТА НА РОЗВИТОК ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

Тетяна Андріївна Марчак — 2023-12-27

Вступ. Порушення у фізичному та/або психічному розвитку учнів створюють труднощі у досягненні загальних освітніх та виховних цілей і призводять до конфліктів між амбіціями дітей і їхніми можливостями. З цього приводу в законодавчих актах, які регулюють інклюзивну освіту, чітко визначено, що особливість навчально-виховного процесу для дітей із особливими освітніми потребами полягає в його корекційному спрямуванні. Мета дослідження полягає в розкритті сутності та ролі корекційно-розвиткового компонента освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку. Основними завданнями є визначення принципів та методів корекційної роботи, вивчення впливу корекційно-розвиткового підходу на інтеграцію дітей з особливими потребами в освітній процес, а також формулювання рекомендацій щодо вдосконалення педагогічної практики для забезпечення повноцінного розвитку цієї категорії учнів. Висновки. Виділена у роботі сутність корекційно-розвиткового компонента освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку підкреслює актуальність розгляду цієї теми у сучасному освітньому контексті. Наукова розвідка доводить, що корекційно-розвитковий компонент є необхідним складником освітнього процесу, спрямованим на створення оптимальних умов для повноцінного розвитку дітей з особливостями розвитку. Здійснена оцінка впливу корекційно-розвиткового підходу на інтеграцію дітей з особливими потребами свідчить про його позитивний ефект у забезпеченні їхньої повноцінної участі в освітньому середовищі.

БЛАГОДІЙНІСТЬ В КИЇВСЬКІЙ РУСІ ЯК СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА ЗАСАДА РОЗВИТКУ БЛАГОДІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Оксана Михайлівна Палилюлько — 2023-12-27

У статті розглядаються основні історичні особливості розвитку благодійності в Київській Русі як визначальної засади соціальної роботи в українському суспільстві. Доводиться, що основні форми благодійної роботи в Київській Русі надалі знайшли свій розвиток у соціальній допомозі, а потім у соціальній роботі. Прийняття християнства на Русі князем Володимирем Великим 988 року мало значний вплив на практику підтримки вразливих груп населення. Благодійність – це багатоаспектна людська діяльність, соціальний, психологічний та економічний феномен, який має свою давню історію. Серед основних напрямів соціальної допомоги в Київській Русі ІХ ст. особливо значне місце належало княжій благодійності. Виходячи з цього, благодійність того періоду можна сформулювати таким чином: «сліпа роздача милостині». Допомога надавалася всім, хто попросить або якось схожий на жебрака. Розслідування образу життя жебраків не тільки не відбувалося, а й заборонялося указами священників. Багатовікові традиції добродійності на Русі сприяли створенню міцної державної системи соціального забезпечення.

«МОТИВАЦІЯ» І «МОТИВ» ЯК ЗАСІБ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ АКТИВІЗАЦІЇ УЧНІВ

Анатолій Юрійович Скрипник — 2023-12-27

У статті розглянуто зародження, розвиток та сучасний стан розробки одного з важливих психологічних явищ у сучасній освіті – мотивацію учнів до навчання. Показано, що мотиваційна сфера є досить динамічною і піддається змінам. З’ясовано, що усвідомлення мотивації може використовуватися з метою саморегуляції поведінки через актуалізацію певних мотивів, зміну їхньої ієрархії, залучення додаткових мотивів та керуючись власною поведінкою. Вивчення проблем мотивації є цілісним комплексом, який охоплює проблематику активації, стимулювання, управління та реалізації спонукань. Вступ. Сучасні реалії, зокрема через тотальне поширення інформаційних технологій у всі сфери життя та впливу на формування свідомості молодої людини інтернет-ресурсів, соціальних мереж та блогеросфери, негативно відбиваються на мотивації під час навчання. Серед учнів молодшого та середнього шкільного віку вона перебуває на досить низькому рівні або взагалі відсутня. Таким чином, цей фактор став досить великою проблемою сучасної української школи, адже на початку навчання у школярів закладаються зерна бажання навчатися, цікавість до самого процесу навчання, відповідальність, а також самостійність до опрацювання матеріалу. На жаль, школярі дуже швидко втрачають через певний період навчання у школі мотивацію до навчання. Мета дослідження – окреслити і систематизувати історіографію проблеми визначення дефініцій понять «мотив» та «мотивація»; науково обґрунтувати еволюцію досліджень із урахуванням психолого-педагогічних умов та педагогічних засобів формування мотивації у школярів до навчання. Результати. У статті зроблено науковий огляд праць представників різних психологічних шкіл і напрямів, які займалися проблематикою мотивації в освіті і суспільстві. Окреслено сучасні пріоритетні вектори теоретичних і практичних досвідів науковців та їх результатів.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА НАШОГО ПОВСЯКДЕННЯ

Олександр Володимирович Шевчук — 2023-12-27

Вступ. У сучасному світі соціальні мережі стали не лише платформою для обміну інформацією, але й невід’ємним складником нашого повсякдення. З кожним новим днем вони займають усе більше простору у нашому житті, перетворюючись на важливий інструмент взаємодії, спілкування та самовираження. У цій статті ми розглянемо різні аспекти впливу соціальних мереж на наше суспільство та особистість, визначимо їхню роль у формуванні наших думок, стереотипів та міжособистісних зв’язків. Спробуємо зрозуміти, як ці цифрові платформи впливають на наше сприйняття світу та власної ідентичності в епоху інформаційних технологій. Мета та завдання статті. Метою цієї статті є ретельний аналіз впливу соціальних мереж на сучасне суспільство та індивіда, висвітлення їхньої ролі у формуванні поглядів, соціальних зв’язків та культурного ландшафту. Зазначаючи як позитивні, так і негативні аспекти використання соціальних мереж, мета статті полягає у стимулюванні обговорення їхнього впливу на наше повсякдення та розгляді можливих шляхів покращення цього впливу. Завданням статті буде аналіз соціальних мереж як комунікаційного інструменту. Результати. Аналізуючи вплив соціальних мереж на наше повсякдення, ми встановлюємо, що ці цифрові платформи стали не лише засобом спілкування, але і важливим фактором формування суспільства. Позитивні аспекти, такі як швидкий доступ до інформації, підтримка соціальних зв’язків та спільнот, розширення можливостей самовираження, часто супроводжуються викликами, такими як збільшення ризику виникнення негативних стереотипів, вплив на психічне здоров’я, та відмова від офлайн-комунікації. Спільне вивчення цих аспектів дозволяє нам усвідомити необхідність більш відповідального підходу до використання соціальних мереж. Розвиток цифрової грамотності, стимулювання конструктивного обговорення та використання платформ для розвитку культурних та соціальних ініціатив можуть допомогти максимізувати позитивний вплив соціальних мереж. При цьому важливо пам’ятати про власну психічну та емоційну гігієну, вивчати стратегії збалансованого використання цих платформ у повсякденному житті.